11 серпня 2016 року виповнюється 250-річчя з того дня, коли від рук прихильників церковної унії прийняв смерть Даниїл (Данило Кушнір), титар (староста) церкви с. Млієва, що на Городищині, оспіваний Тарасом Шевченком у поемі “Гайдамаки”. За благословенням Митрополита Черкаського і Канівського Софронія вже розпочалася підготовка низки заходів, якими відзначатиметься ця дата.
На думку і глибоке переконання владики, вона повинна стати не лише суто церковною подією, але набути державного значення, передусім привернути увагу обласних державних структур з метою подальшого патріотичного виховання наших громадян, адже мученицький подвиг церковного старости Даниїла Мліївського був звершений в непростих історичних умовах, коли українців намагалися насильно схилити до прийняття унії.(Додаємо 2 копії ікон Даниїла Мліївського). Відзначення 250-річчя подвигу Даниїла Мліївського повинно сприяти зміцненню українського Православ'я у нинішніх умовах, коли українців хочуть позбавити можливостей мати незалежну Православну Церкву, насадити деструктивні антиукраїнські ідеї [1].
2 грудня 2015 року, відбулося зібрання священиків Городищенського благочиння під головуванням благочинного протоієрея Іоанна Жигала, де було обговорено деякі організаційні питання, а також плани щодо святкування майбутнього ювілею.
Зокрема, було доведено до відома присутніх, що засновано спеціальний ювілейний орден на честь святого мученика Даниїла, яким нагороджуватимуться церковні благодійники, видатні патріоти Черкащини й України, пастирі й віряни.
Всеукраїнська спілка краєзнавців зініціювала новий напрям краєзнавчих студій — дослідження проблем церковної історії та культури в контексті краєзнавчої роботи в Україні. Підтримуючи цю ініціативу готується до видання дослідження життя, страждань і мученицької смерті святого Даниїла Кушніра : до цієї праці приступила кандидат історичних наук Тетяна Курінна педагог, науковець, журналіст, краєзнавець. Курінна дослідниця церковної історії та краєзнавства, історії України кінця XYIII-XXI стст., автор низки наукових статей, книжок, які здобули багато схвальних відгуків з боку авторитетних фахівців-вчених. Праці користуються популярністю на Україні і зарубежем. Таким чином нова праця джерело знань церковної історії. Таким чином вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю зроблено кандидатом історичних наук, краєзнавцем Т. Курінною.
Нова книга приурочена 250 річниці життя, страждань і мученицької смерті святого Даниїла Кушніра.
Рецензенти праці О.О.Крижанівська кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України ХІХ - початку ХХ ст.Інституту історії України НАНУ. О. Є. Лисенко доктор історичних наук, професор, завідувач відділом історії України періоду Другої світової війни. Іван Жигало протоієрей, благочинний Городищенського району.
Навчальний посібник “Данило Кушнір“ про події, які проходили в Млієві і рідному краї [2]. В праці використано архівні джерела, спогади сучасників, легенди, перекази старожилів села. Є коротка топоніміка і томоніми Млієва:історичний аспект. Зокрема, найвища гора села Могила – гора земляного походження (див. фото оберіга села на горі Могила і дорогу на гору Могилу на якій лелека).В переказах переповідають, що Могилу козаки насипали.Могила-це курган, який простежується поряд із Матросовим яром. До гори підходили підземні ходи від поля Подолу (час змушує провести розкопки на полі Подолі, де стояла фортеця. Там жили поляки. На полі Подол був куток за радянських часів. Поляків виселено із села. У фортеці на Подолі жила полячка -дружина Олена Б. Хмельницького)[3].На думку Митрополита Канівського і Черкаського Софронія на Могилі був монастир.
На горі Могила жили поляки і царі-так мовлять старожили.
У праці подається складена автором бібліографія друкованих праць автора.
Книга адресована всім, хто цікавиться історією України, церковною історією і краєзнавством.
Пам’ять про мліївського титаря завжди жила серед людей. У збірнику народних пісень виданому у 1867 році Ф.Лободою знаходимо думу:
Да вчинили вражі ляхи
У Вільшані славу.
Да одтяли Данилу
Мліївському главу.
Тіло його повеліли
Огнем іспалити,
Голову його до палі
Гвоздем прибити [4,с. 8-9].
Стало відомо, що прибита на палі гвоздем голова висіла коло Вільшанської Миколаївської церкви, яку зняли тайком від поляків віруючі млів чани і перенесли у Мліїв.За одною із версій залишки голови поховали на козацькому кладовищі с. Млієва.
У жовтні 1766 року до Переяслівського Вознесенського собору (дивись фото Переяслівського Вознесенського собору) для поховання було перенесено із Млієва голову страченого польською владою ктитора Данила Кушніра[5]. (Див. фото Переяслівського Вознесенського собору).
Отець Іван Жигало закликає усіх священиків, вірних чад Української православної церкви до посиленої молитви, щоб вдалося знайти місце його поховання, про що є спогади, які передавалися з покоління у покоління.
На місці храму, в якому святий Даниїл Мліївський служив церковним старостою (нині на цьому місці у с. Мліїв розбито парк у пам'ять Героїв Небесної Сотні), планується встановити капличку.(Фото нової Успенської церкви відомого села).
На думку Д. С. Дмитрука в суспільних науках, і особливо в історії, слово культура вживається в двоякому значенні. По-перше, культура – це, розуміється, відома ступінь освіченості; сукупності досягнень суспільства в галузі освіти, просвітництва, науки мистецтва і інших галузях духовного життя народу…Якщо мати на увазі культурну історію, то це значить, що це культуру побуту взагалі, яку можна розділити на матеріальну (житло, одяг, знаряддя, зброя, прикраси і т. д.), духовну (мова, звичаї, традиції, знання,вірування. література) і суспільну (державні і суспільні форми,закони і т. п.) [6, с.3]. Покладаємо надії, що ікона Кушніра[7, с.3], Успенська церква та побудова каплички, перенесення голови Данила Кушніра в Мліїв із Переяслівського храму наша нова книга Данило Кушнір повнили і поповнять культурну історію краю і держави.
Тетяна Курінна кандидат історичних наук, член Національних спілок журналістів і краєзнавців України
фото з домашнього архіву Т. Курінної
реклама
