Коли когось з цих хлопців рвав на шматки ворожий снаряд, а хтось замерзав у окопі - десь у затишних кав’ярнях Черкас лунала весела музика, а телеящики пропонували свіженькі розважальні серіали… Та я гордий тим, що мої побратими - як Тарас Теліженко, Вадим Мазніченко, Сергій Лугеря і Костянтин Подлуцький, які на цьому фото, так і безліч тих, кого на цьому фото немає – не зачерствіли душею, повернулися до мирного життя і успішно реалізовують себе. Спробуйте вгадати, хто з них організовує пленери для художників і зберігає давню українську історію, а хто – опікується ремонтами у багатоквартирному будинку, ОСББ якого очолює?.. Це на цьому фото хлопці – знову у формі, хоча насправді вдягають її вже дуже рідко. Якщо чесно – це кадр з мого виборчого відеоролика, бо на «оперативній нараді» побратими в якийсь момент вирішили, що мій несподіваний для мене самого «похід на прорив» у політику – схожий на те, як ми йшли на фронт у 2014 році – без обдумувань і вагань, а просто тому, що потрібно було захистити свою державу…
Днями у Смілу виступити на мою підтримку приїздила Софія Федина, відома телеведуча, співачка, волонтер і «воїн інформаційної війни». Вона сказала хорошу фразу, яка підтвердила правильність мого інтуїтивного вибору: «Сьогодні бій – не під куполом парашута, а під куполом Верховної Ради. Бій за нашу Україну!»
Я аж ніяк не «зациклений» на війні, бо спробував її на смак і запах – і це були смак і запах моєї власної крові. Я – точно за мир, але не за мир «будь-якою ціною». Бо хоча я вже давно в Черкасах, але дім, де я народився і виріс – на окупованій території Донеччини. І хоча я перемагаю на «Іграх нескорених» і виграю на них золоті спортивні медалі – та я з радістю повернув би час, коли ступня ноги ще не була нашпигована осколками, а барабанну перетинку вуха не розірвало вибухом. Я вірю, що ще зіграю у футбол на рідному стадіоні в Амвросіївці, а на честь перемоги на стадіоні лунатиме гімн України….
Як казали у нас на фронті, «все буде Україна». І Україна ще буде в Європі. Але для початку маємо захистити і відстояти цю Україну. Повірте солдату: робив це на фронті – зроблю й у Верховній Раді!
Артем ЛУКАШУК,
кандидат у депутати Верховної Ради по 198 виборчому округу
*передвиборна агітація
Коментарі
Якби ти, чмо, вміло читати - то знало б, що всі вони вже пройшли фронт.
Якби ти, чмо, вміло бачити - побачив би, що у другого справа справа на фото воїна ампутовані ліва рука і права нога.
Якби ти, чмо, вміло думати - то згинув би на *** з Черкас, щоб випадково на очі їм не потрапити!
За статистикою, час від часу 73% українців промазують як не з тим, де "галочку" поставить - так з тим, де коментар написать.
Стрічка RSS коментарів цього запису