Письменник зібрав до купи факти, достойні сценарію про новітню війну з Росією. Серед пропонованих героїв - золотоніські селяни, які піймали льотчика зі збитого російського літака.
У ці дні прості українці виявляють неймовірний героїзм та любов до України – коли ми переможемо, про цю війну треба обов'язково зняти комедію.
Про це пише український видавець та письменник Олександр Красовицький.
Коли ми переможемо, треба обов'язково зняти комедію про цю війну.
Так, саме комедію. Повний метр, який побачить увесь світ.
І про бандераавтомобіль, якому позаздрив би Бетмен.
І про гопніків, які захопили голіруч ворожий БТР.
І про циган, які вкрали танк у росіян.
І про бомжів, які збирали пляшки для коктейлів молотова.
І про бабуль, які шукали ворожі мітки і заодно замалювали по мікрорайону всі контакти закладчиків.
І про обісраних російських військових, яких гостинно прийняла добра українська бабця чаєм з пургеном, а тоді спалила одного прямо в уборній.
І про простого українського дядька, який голіруч з цигаркою в зубах переніс міну з дороги в лісопосадку.
І про те, як рашисти злякалися пам'ятника афганцям і обстріляли його.
І про те, як дівчина якомусь любителю слати дікпіки в месенджер дала номер рахунку для допомоги ЗСУ, а той переказав на нього гроші.
Як українські залізничники на Сумщині заманили ворожий бронетранспортер в тупик, і коли москвота "приїхала" - двох "туристів" пов'язали і здали теробороні.
І як голодні кцпскі солдатики крали продукти в супермаркетах.
І як ті дебіли прийшли прямо до відділення української поліції в Харківській області, щоб випросити трохи соляри, бо у них скінчилася.
І як русскій десант по старим картам спустився туди, де мав бути ліс, а опинився в голім полі і був тут же зразу пов'язаний.
І як одноразову десантуру скинули просто недалеко берега в Чорне море, а вода - 0 градусів, тероборона чекала на березі, щоб перестріляти, а непрохані гості самі передали власні м'ясо й кості рибам.
І як ворожий танк збив свій же гелікоптер.
І як у Миколаєві люди зловили і прив'язали мародера без штанів до стовпа, а поліцейський автомобіль, що приїхав на виклик, фарами підсвічував сраку.
І як власниця турагенції з організації сафарі в Занзібарі переказала передплату від російських клієнтів на допомогу українським військовим і скинула їм квитанції.
І про сафарі в Гадячі, коли їхала колона в Полтаву і заблукала, повернули на Гадяч, а там натрапили на наших мисливців, покидали танки й чухнули в ліс. А мужики відстрілювали їх по тому лісу.
Ще є баба Надя, як голос народу.
Якась добра жіночка, котра поміняла їжу на танк расіянській.
Дід Толя, який угнав БМП, причепивши його до свого трактора.
І як під Золотоношею впав ворожий літак, а люди усім селом ловили пілота, поки не спіймали.
І не забудьте про чела з Дніпра, який на**ав на мітку.
І про капітана Тараса Остапчука, який утопив яхту віцепрезидента концерну з виробництва зброї “Ростех” – російського олігарха Олександра Міхеєва, щоб помститися за обстріляний у Києві будинок, а іспанський суд його виправдав.
І про кіберугрупування Anonymous, хакери якого яке поклали державні сайти РФ, запустили в ефір гарну українську музику і в загальний доступ злили базу даних, яка містила телефони, пошту та імена співробітників міноборони росії.
І як грузини відмовилися заправити російський корабель і запропонували використати весла.
І про те, як цілий світ повторював: "Русский военный корабль, ИДИ НА**Й!"
Ні, Україна більше не сумна й пригнічена. Ніколи більше. Ніяких страждань. Честь, Гордість, Пам'ять для наших Героїв.
А ворогу - зневага цілого світу. Смішні й бридкі посіпаки хворого карлика.
Слава Україні!
P.S.; А в саундрек пустити лиш одне слово "паляниця", як його вимовляють перелякані
реклама
