Учора в Черкаському драматичному театрі з прем’єрою вистави «Безхребетність» за п’єсою німецького драматурга Інгрід Лаузунд дебютувала харківський режисер Наталія Неміровська.
Фото Дар'ї Бунякіної
Вона представила черкаській публіці психологічний фарс із офісного життя.
За задумом режисера, п’ятеро акторів були поміщені у закритий кабінет. Від викликів до кабінету шефа вони билися в страшних конвульсіях, ніби через них пропускали електричний струм. Виходили ж звідти червоним килимом, що нагадував калюжу крові, то з ножем у спині, то в голові, а то й без штанів.
Кожен із персонажів п’єси мріяв знову мати хребет, знову ходити прямо. Врешті, зважившись написати заяву про звільнення за власним бажанням, хотіли сказати, що «так з ними не можна», але, порвавши чи спаливши папірці, лише промовили, що «дуже раді, що тут працюють». Заспокоювали себе тільки тим, що «це і мали на увазі, це був просто прихований підтекст».
Наталія Неміровська переконана, що ці метафори з елементами чорного гумору кожен зможе асоціювати зі своїми походами до шефа, адже офісне життя зрозуміле публіці. Режисер зізнається: їй не було страшно подавати таку виставу черкаському глядачеві, тому що він звик до експериментів.
На запитання «Прочерку», чому для режисерського дебюту обрала саме наше місто, говорить, що саме директор черкаського театру Володимир Осипов надав їй таку можливість, зацікавився нею і пішов назустріч:
– Мені дуже приємно було співпрацювати з черкаськими акторами. Я хочу залишитися тепер тут, – сором’язливо посміхнулася молодий режисер.
Те, що робота Наталії в Черкасах буде не остання, запевнив і художній керівник Черкаського драматичного театру Сергій Проскурня:
– Ми будемо запрошувати Наталку і надалі. Я хочу привітати її з чудовим дебютом. Для режисера-дебютантки, дівчини з твердим, але не дуже вибуховим режисерським характером, це справді подія, – говорить він.
Сподобалася постановка, яка є частиною спільного з Гете-Інститутом в Україні проекту «Нова драматургія», і його директору фрау Вері Багаліантц:
– На жаль, я не дуже добре розумію українську, але я досить гарну знаю цю п’єсу. Я побачила за реакцією публіки, що текст німецької авторки в Черкасах сприйняли досить тепло. Темп мовлення був дуже яскравий, все було дуже стилізовано, і акторам вдалося гарно проявити свої характери, – зазначила вона.
Нагадаємо, що німецьку п’єсу в межах проекту ставлять у Черкаському драматичному театрі вже вдруге. Першу виставу «Дощ у Нойкьольні» за п’єсою Пауля Бродовськи театр презентував наприкінці минулого театрального сезону.
Фото – з офіційної групи театру в соціальній мережі «Фейсбук»
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису