Гарячі номера телефонів

84924908_129854741841367_5383823316073054208_n Є три базові реакції: заніміння, втеча і агресія. Саме ці реакції насамперед виникають в людей на такий потужний подразник як війна. Про це каже психотерапевт, виконавчий директор Центру психології «Сяючий шлях» Володимир Мамалига.

– Під час війни, як і під час миру, всі емоції є нормальними. Бо різні люди на небезпеку і стрес реагують по-різному. На війну реакція насамперед буде такою: заніміння, втеча чи агресія. Можуть бути комбіновані реакції. Тобто спершу заніміння потім втеча, або заніміння потім агресія, – каже Володимир Мамалига. – Війна – величезний стрес, адже виникає почуття небезпеки, страх. І такої сили стрес загострює ті риси, що є всередині людини. Насамперед війна в людини в голові. І ми не можемо говорити про те, що людина реагуватиме нормально чи ненормально на війну. Всі реакції різні, бо різні люди. І всі реакції мають право на існування.

За словами фахівця, з плином часу емоції починають коливатися. Це так і називається – «емоційні коливання», «човникова реакція», бо емоції дійсно можуть то наростати, то спадати.

– У психологів є жарт: дай тобі Боже так побудувати кар’єру, щоб твоїм іменем  назвали синдром. Я б не розкидався синдромами, бо вважаю, що психіка саморегульований механізм. І наша психіка самих нас рятує. «Човникова реакція» присутня у багатьох методиках. Коли людина починає западати у глибину страху і переживань, то психіка її сама починає відволікати. Наприклад, психіка відволікає людину від страху головним болем і людина приземлюється: ага голова болить, отже вона є, а якщо крутить коліна, то є коліна. Людина пригадує, що має тіло і психіка її витягує з цієї ями емоційного негативу… Інший варіант: йдучи вулицею, чуємо сирени тривоги. Це нервує, але враз людина може побачити квітку і на секунду відволіктися. Це теж порятунок, який шукає психіка. Тож «емоційні коливання» - це нормально. Особливо зараз, коли тривога то наростає, то спадає. Та навіть влітку, пригадайте, коли ви вперше заходите в річку, то перевіряєте чи вода не холодна. Тоді організм теж відчуває певну тривогу, – каже Володимир Мамалига.

Водночас він зауважує, що давня приказка «що занадто, то нездраво» має певне підґрунтя. І звісно дуже велика амплітуда емоційних коливань ризикована для організму.

Що робити? Фахівець радить просто спинитися і прислухатися до організму, торкнутися рук чи ніг, відчути тіло і зрозуміти його перебування в певному просторі. Також можна зробити дихальні вправи, тобто вдихнути швидше і повільніше видихати.

– Пам’ятаєте мультик, коли барон Мюнхаузен за волосся витягував себе з болота. Це гарна метафора. У кожної людини є ресурс. Ми можемо себе витягти з емоційної ями. І якщо вже геть кепсько, то можна звернутися до психолога, задача якого підставити плече, дати опертися, а вже далі людина має сама стати на ноги, – каже Володимир Мамалига.

реклама

Інші матеріали по темі:

Коментарі  

 
0 #1 місцевий 28.03.2022 21:45
я за твої слова ...тільки нами керують 'планіти' (як казала моя бабуся!!!).... все буде добре!!!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат
bigmir)net TOP 100