Літнє утримання худоби є надійним заходом профілактики хвороб. Воно необхідне для збагачення вітамінами, макро- й мікроелементами організму тварин, підвищення їхньої продуктивності. Пасовища – джерело дешевого і найціннішого зеленого корму.
Науковими дослідженнями встановлено, що за пасовищного утримання продуктивність худоби підвищується на 25-40%, якість продукції значно краща, а собівартість на 20-30% нижча, ніж за стійлового утримання.
Фахівці управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби в Черкаській області за участю спеціалістів Уманського управління розробили пам’ятку щодо утримання худоби на пасовищі в умовах воєнного стану.
З метою дотримання вимог у галузі ветеринарної медицини, застосування профілактичних ветеринарно-санітарних заходів, здоров’я тварин, дотримання зоотехнічних вимог та умов, що мають забезпечуватись для утримання тварин, перед виведенням худоби на пасовище необхідно:
1. Здійснити весняну «виводку» тварини з проведенням:
- диспансеризації тварин (клінічний огляд тварин на заразний вузликовий дерматит, гіподерматоз, наявність ектопаразитів);
- досліджень тварин на інфекційні та паразитарні захворювання (мати негативні результати у корів на лейкоз, бруцельоз, лептоспіроз, сетаріоз, хламідіоз, туберкульоз, фасціольоз);
- щеплень проти сибірки відповідно до інструкції (з тримісячного віку);
- за необхідності відповідної лікувальної обробки і розчистки рогів у корів (на 1,2-2 см спилюють кінці гострого рогу) та ратиць.
2. Громаді вулиці чи села створити спеціальну комісію за участю власників тварин і зооветеринарних спеціалістів для огляду пасовища на продуктивність випасання на ньому худоби та на його відповідність вимогам:
- відсутність на ґрунті колючих або ріжучих предметів, які могли б травмувати тварин, отруйних трав (жовтці, блекота чорна, чистотіл, болиголов, гірчиця польова, буркун, паслін чорний). У разі виявлення їх видаляють за межі пасовища та знешкоджують;
- відстань пасовища не менше 300 м від проїзних доріг і заболоченої місцевості, яка може стати джерелом гельмінтних хвороб;
- наявність та можливість облаштування водопою біля річок, струмків, ставків так, щоб одночасно могла напитися більша частина стада; відсутність забруднення сміттям, гноївкою, стічними водами, розташованих поблизу пунктів забою тварин, скотомогильників, ветеринарних установ;
- можливість розбивки пасовища на ділянки, на кожній із яких худобу можуть пасти не більше 5-6 днів, для кращого відновлення трав’яного покриву та профілактики зараження гельмінтами.
3. Дотримуватися вимог щодо випасу тварин:
- оцінити щільність росту травостою;
- розпочинати випасання за температури повітря +10°С і більше. У перші дні вигону тварин бажано, щоб погода була не дуже сонячною, термін перебування худоби на пасовищі поступово збільшують протягом 6-10 днів;
- перед вигоном тварин необхідно підгодувати;
- вранці виганяти худобу на пасовище, коли з травостою спаде роса (особливо це небезпечно, коли на пасовищі багато люцерни, конюшини, буркуну, які можуть спричинити здуття);
- у полудень, коли повітря стає спекотним, для корів бажано відвести ділянку лісу чи лісонасадження для місця відстою й відпочинку до встановлення необхідної для організму температури.
4. При виявленні у тварин клінічних ознак отруєння рослинами – значне виділення слини, пронос, хитка хода, судоми, розширення зіниць очей (залежать від отруйності алкалоїдів, що містяться в тій чи іншій рослині), викликати лікаря ветеринарної медицини для огляду пасовища і тварин, які отруїлися, та здійснити спеціальні лікувально-профілактичні заходи під його керівництвом.
5. У зоні активних бойових дій від випасання тварин потрібно утриматись. У разі необхідності випасання тварин слід:
- проводити його неподалік від укриттів, ярів, домогосподарств;
- при загрозі нападу ворога на пасовищі улаштувати прості укриття (навіси, кошари) або ж попрямувати до укриття згідно із затвердженим маршрутом;
- при сигналі «Повітряна тривога» зігнати тварин до безпечних місць;
- при виявленні вибухонебезпечних та підозрілих предметів негайно відігнати тварин у безпечне місце та повідомити місцеві органи влади, управління ДСНС області за номером 101 та поліцію за номером 102;
- при випаданні радіаційного осаду перегін тварин здійснювати у той бік, що перпендикулярний вітру;
- при перегоні тварин на територіях, заражених отруйними чи радіоактивними речовинами, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту.
Наголошуємо!
У лісах, лісопосадках та у місцях, де базувалися військові угруповання і велися активні бойові дії, випас худоби заборонено.
Пресслужба ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області
реклама
