Гарячі номера телефонів

Під звуки сирен повітряної тривоги на Площі Слави у Черкасах попрощалися зі старшим лейтенантом Ігорем Душкою, який загинув на війні з російською армією в Луганській області.

5f47f04dc9c8020c

Про це пише «Суспільне».

Ігор Душка був заступником командира механізованого батальйону окремої механізованої бригади, мав позивний «Душман».

Його останнім бачив побратим Віктор Давидов із позивним «Давид». Розповів, що вони з 2014 року разом служили в «Айдарі», а нині були в одній бригаді.

– Приїхала Нацгвардія. Йому дали наказ завести її на позицію. Був мінометний обстріл у Лисичанську. Міна вибухнула біля нього. Так він загинув. Це було зранку. Так сталося, що він стояв біля свого авто, міна упала, і він один — «двохсотий». Я з ним із 2014 року служив, він був заступником комбата, а я — головний сержант. Ми були, як пальці на одній руці. Порядний, чуйний, хороший офіцер, його поважали солдати. Мене одного відпустили на поховання, — розповів військовослужбовець.

Солдат Олександр Зацарінний служив разом з Ігорем Душкою в «Айдарі":

– Я Ігоря знаю з 2014—2015 року, коли він був у батальйоні «Айдар». Коли він прийшов, йому був 21 рік. Я з ним був майже щодня. Він був дуже доброю, чесною, працелюбною людиною. Прикро, що ми зараз тут стоїмо, і наший брат загинув, — розповів солдат.

Волонтерка Оксана Циганок знайома з Ігорем не один рік і згадує його як патріота та справжнього офіцера, сказала вона.

– Я сьогодні повернулася з фронту. Перед цим п'ять днів тому ми також були на фронті. Там дуже багато черкащан. Ми зустрілися надворі, біля однієї із заправних станцій. Ми обійнялися. Йому так хотілося поспілкуватися. У нас було мало часу, бо було багато місць, куди ми мали привезти передачі. Це було так зворушливо. Ми пообіцяли, що наступна поїздка буде до нього. Але наговоритися ми не встигли. Це була світла людина. Він вмів, був готовий воювати та розумів, для чого. Викладався на всі двісті відсотків. Він мотивував своїх солдатів. Для мене Ігор був взірцем офіцера, воїна, патріота, — розповіла волонтерка.

Черкащанин, військовослужбовець Олександр Носенко прийшов попрощатися зі своїм кумом та побратимом. Сам він нещодавно повернувся із фронту. На його руках помирав від поранення його ще один кум, черкаський волонтер, військовослужбовець Павло Собко, з яким також прощалися на Площі Слави в Черкасах.

– Ігор Душка на війні з 2014 року. Він пішов добровольцем. Служив у батальйоні «Айдар» на Луганщині. Потім вступив до Львівського інституту сухопутних військ. Закінчив його, служив на Одещині, був командиром роти. Загинув на Луганщині. У нього залишилися мама, дружина, з якою вони чекали дитину. Ігор був тихим хлопцем. Був душевною людиною (у нього і прізвище Душка). Коли згадую Ігоря, то перше, що спадає на думку — він був безвідмовним. Ми з ним знайомі з 2012 року. Ми познайомилися на богатирських іграх. Він брав участь, був богатирем, міцним, сильним хлопцем. Він брав участь у Революції Гідності на Майдані в Києві, в Черкасах. Обороняв активістів від «тітушок». Коли Майдан переміг, він разом із поліцією патрулював вулиці, був у самообороні. Він із невидимих героїв, які мовчки роблять свою справу і не вимагають винагороди за це. Він — мій другий кум, який загинув. Павло Собко помирав у мене на руках. У смерть Ігоря я довго не вірив, бо йому завжди щастило. Коли я отримав поранення в Попасній, і коли мене перевезли в Бахмут, то першим, хто мене навідав, був Душка. Він прилетів у Бахмут, щоб пересвідчитися, що я живий, розпитати, як загинув Павло. Обіцяв приїхати в Черкаси й піти з нами на каву, — розповів Олександр Носенко.

Військовослужбовець Ігор Душка родом із села Старий Коврай Золотоніського району Черкащини. Разом із сім'єю проживав у Черкасах. Йому було 28 років.

Захисник загинув 20 червня, а 24 червня дружина Інна народила донечку, повідомив їхній кум Олександр Носенко.

2d9fc7324e1c30c8

56c6be6c18d3a5b5  

реклама

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат
bigmir)net TOP 100