Уже два місяці у Черкасах працює автомагазин, де можна придбати запчастини на легкові авто, швидко замовити та отримати день в день завдяки тому, що у власника багато оптових партнерів як в Україні, так і за кордоном. У Бахмуті основним напрямком магазину був продаж деталей для вантажних автомобілів та тракторів, а це МТЗ, ЮМЗ, КамАЗ, МАЗ, ГАЗ, ГАЗель. Цей весь асортимент також зберігся в магазині. Тепер є асортимент і на легкові авто.
Поспілкуватися журналісту з керівником магазину непросто, він весь час особисто надає консультації, допомагає підібрати краще масло, охолоджувальну рідину, якусь хитромудру деталь чи лампочку до підсвічення для автомобіля. Водночас, увага приділяється усім, бо також в магазині працює досвідчений спеціаліст, рідний племінник власника магазину – Олександр. Якщо подивитися зараз на асортимент і кількість представлених деталей чи масла, дивуєшся, як це все можна було перевезти з Бахмута?
– Я формував базу і бізнес 20 років. Ми до останнього не хотіли виїжджати. І більшість наших друзів і знайомих також. Але у якийсь момент не витримали. Війна підійшла надто близько, – каже власник магазину Андрій Крилкін. – Бахмут постійно обстрілюють. На жаль, деякі наші знайомі загинули. І це дуже трагічно. Поряд з нами було село Берестове. Там не лишилося жодного вцілілого будинку…
Родина переїхала багаточисельна: 25 травня до Черкас на бусику приїхали десять осіб – сам Андрій з дружиною, а також його мати, теща, його рідна сестра, племінник з дружиною і дітьми, теща племінника. Також родина привезла трьох собак і двох котів, адже своїх вирішили не лишати на Донеччині. На жаль, 27 травня мама Андрія померла, поховали вже на Черкащині.
Загалом спершу родина з Бахмута поїхала на Івано-Франківщину, але там поміркували, що слід не просто сидіти, склавши руки, а таки продовжити працювати, бо життя триває. Обрали Черкаси, бо це місто в центрі України. І спершу самі приїхали сюди, потім почали поступово вивозити продукцію з магазину з Бахмута.
– У нас дружна родина, і ми боялися, щоб війна нас не розкидала. З Донеччини виїздили на бусику, який безкорисно надав товариш, плюс мали легкове авто. Все, що надбали за роки життя, помістили в бусик. Більше брати не могли, брали найцінніше. У Черкасах, звісно, шукали насамперед приватний будинок, знайшли в Руській Поляні. Також шукали, щоб був поряд гараж, бо треба ж буде десь складати речі. Врешті стали наймати перевізників і перевозити з Бахмута з магазину все, що могли. Частину продали у Дніпрі, частину таки привезли сюди, знайшли ось приміщення і з племінником стали працювати. Це те, що вміємо, окрім того, треба ж якось жити далі, – каже Андрій.
Він зауважує, що родині сподобалися Черкаси і люди, які тут живуть.
Але закони бізнесу кажуть, що люди ходять до тих магазинів, куди звикли ходити. Тож корінні черкащани поки не часто навідуються до Андрія, але приходить багато переселенців і людей, які нещодавно придбали авто. Він особисто надає консультації, адже має багаторічний досвід. Каже, до війни виробником запчастин до таких машин як «Газелі», «КамАЗи», «ВАЗи» була країна-окупант. Та тепер магазин переключився на вітчизняних виробників та виробників з Європи, можуть дістати деталі і з Польщі, і зі Словаччини, і зі Швейцарії, і з Франції, навіть з Арабських Еміратів.
У Черкасах родина відчуває себе значно спокійніше. Андрій каже, згадувати пережите не дуже хочеться. Водночас дуже болісно за рідний край, за Бахмут.
– Звісно, за роки життя надбали дім. І я до останнього не хотів виїжджати. До слова, ми з кумом Віталієм, який зараз в лавах ЗСУ захищає Україну, каталися на велосипедах, прикріплювали українські прапорці, знімали себе на відео, викладали в соцмережі. Але з початком війни були деякі погрози на телефон через ті синьо-жовті прапорці. Загалом, у Бахмуті є багато людей, які за Україну. Я скажу більше: я настільки вірив у те, що все таки заспокоїться, що не припиняв ремонт в будинку, який ми розпочали робити в перших числах лютого. Але згодом прилетіло у сусідній будинок, потім у сусідній двір. Зрозуміло, у нас повибивало вікна. Були знайомі, що в підвали перенесли дивани, їжу, а бензин закопували в землю, щоб мати запаси на зиму. Але зрештою ми поїхали, і всі ті, кого я знаю, зараз теж виїхали. Відомо лиш, що в нашому будинку живуть військові. Слава Богу, будинок стоїть, – каже Андрій.
Він пригадує, як у 2014 році з Горлівки та інших міст переселенці їхали в Бахмут. Каже, до людей ставився зі співчуттям, але не розумів їх до кінця. Тепер, коли сам став переселенцем, зрозумів, наскільки це складно.
Про Черкаси Андрій відгукується позитивно.
– Працюємо, місто подобається. Найважче було спершу прийняти рішення, потім вже після переїзду міркували, як все перевезти. Адже потрібне було приміщення. Зараз, коли знайшли приміщення, облаштували все, розфасували, почали також працювати з постачальниками, збільшуємо асортимент. Багато складів на сході було знищено, люди втратили чималі гроші, не кажучи вже про найцінніше – життя. Тепер працюємо з європейськими виробниками. Міркуємо, можливо, навіть лишимося тут назавжди, але якщо врешті війна закінчиться, то, звісно, хочеться додому. Якщо той дім ще буде цілим. Зрозуміло, тоді лишимо тут – у Черкасах – філіал, – каже Андрій.
Адреса автомагазину:
м. Черкаси, вулиця М. Грушевського, 73
Режим роботи з 8 до 18 (пн-пт) і з 9 до 14 (сб-нд)
Андрій (0505833935)
Олександр (0509280411)
Назарій Вівчарик
Читайте також: До Черкас переїхало сучасне швейне виробництво з Херсонщини
У Черкасах запрацював завод з виробництва захисних плівок для вікон і не тільки…
