Під Луганськом трагічно загинув юрист Міністерства культури та інформаційної політики Богдан Северенчук.
Про це повідомила пресслужба відомства.
Богдан пішов добровольцем захищати Україну від російських окупантів 24 лютого – у перший день повномасштабної війни. Протягом всього часу перебував на передовій і вчора трагічно загинув від уламкового поранення в шию.
У Черкаській області залишилась його сім'я – мама, тато та сестра.
"Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Богдана. Розділяємо Ваш біль та схиляємо голову в глибокій скорботі. Вічна пам‘ять Герою", - йдеться в повідомленні.
"Відчути цю мить коли повідомляють, що не стало улюбленого Сина, дорогого Брата, вірного Друга, чудового одногрупника, професійного колеги, порядної, освіченої людини, енциклопедиста, кандидата філософських наук, патріота рідної країни, рідної мови, культури... Української церкви - заради якої він зробив так багато на Черкащині, відстоюючи високий статус помісності та відверто зневажаючи її ворогів. До початку повномасштабного вторгнення Богдан працював юристом в Міністерство культури та інформаційної політики України. Пішов на війну добровольцем", - пише військовий Олександр ДУбина.
"Не так давно ми востаннє з ним говорили по телефону. Богдан був в дорозі, вперше за тривалий час взяв слухавку. Домовилися зідзвонитися згодом. "Саня, я там, де найбільш гаряче..". З Богданом Михайловичем Северенчуком я підтримував зв'язок з серпня 2008-го року, коли ми вперше побачили одне одного в стінах ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Нас, майбутніх філософів, поселили разом в 203-ій кімнаті гуртожитку #1, де ми прожили 5 років ділячи усі радощі і труднощі.
Богдан і його родина були для мене прикладом самовідданої, жертовної любові до своїх рідних, постійної підтримки та турботи.
Я пам'ятаю як кожний ранок в нашій кімнаті в гуртожитку починався зі дзвінка його мами, яка благословляла його на цілий день виливаючи в побажаннях всю свою любов. І так було кожного ранку впродовж 5 років нашого навчання. Впевнений, так було і до останнього. Богдан дуже любив свою меншу сестру Аліна Северенчук, яка теж навчалася в нашому університеті. Він постійно підтримував її в усьому. Брав приклад гідного і достойного чоловіка від свого батька Михайла, справжнього майстра з золотими руками. Вони усі постійно були разом і пріоритетність студентських розваг відходила на далекі плани, коли виникала можливість поїхати додому - це було святе і необговорювалося.
Богдан був для мене прикладом пунктуальності, самовідданості і сили духу. Він ніколи не відступав перед труднощами і завжди зберігав людяність і справедливість. Він був щирим борцем за Україну, пам'ятав досконало її історію та відстоював честь Батьківщини не словом, а ділом.
Шкода, що йдуть кращі. Це дійсно так.
Впродовж служби я мріяв зустрітися з Бодьою як колись аби відчути ще раз затишок від нашої щирої компанії та тепла його рідних. Я знав, що він може годинами розповідати про історію та туристичні окраси його рідної Кам'янки, улюбленого Холодного Яру, тому дуже хотів потрапити вгості. (Ми з товаришами гадаємо, що міська влада Кам'янград має увіковічити пам'ять про цю людину!) Він був справжнім мандрівником, романтиком з великим серцем і любов'ю до нашої мальовничої неньки.
Тепер, я не можу поїхати аби побачити його в останнє та гідно провести в останню путь. Тому, прошу усіх друзів та побратимів хто знав Богдана і небайдужих, гідно вшанувати вірного люблячого сина України. Прощання з ним відбудеться в місті Кам'янка Черкаської області у вівторок 15 листопада. Він загинув як герой, сумнівів немає. Він ніколи не відступав. На нього завжди можна було покластися. Звертаюся до Вас шановні, ми маємо підтримати родину героя!" - пише Олександр в "Фейсбуці"
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису