реклама
Sucurity Police

реклама

Херсон - єдиний обласний центр України, який Росія зуміла окупувати від 24 лютого та поспішила визнати його частиною РФ, закріпивши це в конституції, - звільнений. Так само звільнено від російських військ правобережжя Херсонської області, передають Патріоти України.

Втрата правого берега Херсонщини стала однією з найбільших поразок Росії у цій війні. І провину за черговий провал російських військ в Україні починають покладати особисто на Путіна. Зокрема, його відкрито розкритикував ідеолог "русского мира" Олександр Дугін, натякнувши, що, оскільки Путін не може виконати свої військові обіцянки, на нього може чекати доля "царя дощів", тобто "якщо дощ не йде – царя просто вбивають".

17112017_creenshot_2

Голова Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010 років), генерал армії України Микола Маломуж родом зі Звенигородщини в інтерв’ю Главреду розповів, які перспективи відкриває перед українськими військами звільнення Херсона та правобережжя Херсонщини, які наслідки втрата цих позицій матиме для Росії та Путіна, наскільки ЗСУ стали ближчими до Криму, а також коли може закінчитися війна.

Які перспективи перед українськими збройними силами відкриває звільнення Херсона? Чим важлива ця позиція, з військової точки зору?

Звільнення Херсона – це наша стратегічна перемога на півдні. Херсон був єдиним обласним центром, який вдалося захопити Росії, але і його ми звільнили. Це сталося передусім завдяки грамотним діям ЗСУ: це була не лобова атака, а довготермінова операція, яка передбачала оточення угруповання військ противника, обмеження його можливостей, а вже потім визволення самого міста.

З одного боку, це військова перемога, що має стратегічне значення, а з іншого – потужна військово-політична поразка Росії. Адже в цьому випадку програли не тільки російські війська, але й сам Путін. Адже він запевняв, що Херсон, Херсонська область та інші захоплені території відтепер входять до складу Російської Федерації, і вона ніколи і нікому їх не віддасть. Але буквально за декілька тижнів після цих гучних заяв Херсон був звільнений. Водночас ми довели Путіну, що рухатимемося далі, визволяючи всі території, які окупувала Росія: Херсонщину, Запоріжжя, Донеччину, Луганщину, а потім і Крим.

Звільнення Херсона певною мірою стало військово-політичним переломом у війні, адже це досягнення відкриває перспективу для подальших ефективних дій ЗСУ та вселяє віру в нашу перемогу.

Росія при цьому зазнає великих морально-політичних втрат, вона розгублена. Що б там не говорила російська пропаганда про необхідність відведення військ РФ, це вже мало на що впливає – в це вже мало хто вірить.

Крім того, після звільнення Херсона зростатиме підтримка України союзниками, тому що для них це знаковий момент і свідчення того, що ЗСУ здатні звільнити всі окуповані території, а не зупинитися на певному етапі, аби вести переговори на умовах РФ.

Все-таки поясніть, будь ласка, значення цієї позиції – правобережжя Херсонщини. На яких напрямках тепер стане трошки легше і можливе просування?

Звільнення Херсона відкриває перед нами широкі перспективи по звільненню інших територій, але легше не стане. Тому що ворог перекинув частину сил із Херсона і правобережжя Херсонщини на інші напрямки, а також підтягує резерви, передбачаючи наше подальше просування на лівобережжі Херсонщини і запорізькому напрямку, зокрема, в бік Мелітополя, де сьогодні ворог створює укріпрайони. Задля оборони Росія формує свої угруповання з професійних збройних підрозділів, посилюючи їх мобілізованими та загонами вагнерівців. Тому на нас чекає дуже велика і складна робота.

Втім, концентрація сил противника в певних місцях, з одного боку, є загрозою для нас, зокрема, у вигляді обстрілів Херсона, а з іншого – це стає зручними цілями для нас. У нас є види озброєння, що дістають на 80 км і далі. Російські "Гради", "Урагани", "Смерчі" б’ють максимум на 30-60 км, а це означає, що ми можемо вразити противника в тилу: його збройні підрозділи, вогневі точки, склади боєприпасів, комунікації (мости, дороги тощо), нові резерви, які будуть підтягуватися на позиції. Усе це ми зараз можемо накривати з правобережжя Херсонщини і планувати операції по наступу.

Слід зазначити, що ЗСУ не йтимуть у лобову атаку, не форсуватимуть Дніпро – плануються різні моделі дій, що передбачають і просування суходолом, і завдання ударів по позиціях ворога у Запорізькій області, можливо, в Мелітополі, на лівобережжі Херсонщини, і проведення флангових ударів та диверсійних операцій на окупованих територіях, і знецінення ворога на низці напрямків, наприклад, поблизу Нової Каховки, де росіяни вже зменшують присутність, бо очікують наступу ЗСУ.

Таким чином, перед нами відкривається вікно потужних можливостей для стратегічних наступальних операцій як на запорізькому, так і херсонському напрямках. Фактично звільнення Херсона є передумовою звільнення півдня. Якщо ми досягнемо таких успіхів, ворог тікатиме, і в його лавах ширитиметься паніка, а ми на плечах цієї паніки зможемо просуватися аж до Криму.

Втім, це війна, а тому можливі різні сценарії. Для нас важливо не згаяти найближчі півтора-два місяці і просуватися активно протягом цього періоду, поки Росія не підтягнула резерви – більше 200 тисяч осіб. Найближчий час важливий, і низка бойових генералів з України та інших країн переконані, що зараз у нас хороша можливість визволити ледь не всі території.

Яким найближчим часом буде життя Херсона? Наскільки жорстко ворог може руйнувати його артилерійськими обстрілами з лівого берега Дніпра? Чи може вдатися Росія до більш радикальних дій, наприклад, підриву греблі або застосування зброї масового ураження на Херсонщині?

Дійсно, ворог може планувати удари по Херсону і Херсонщині, аби влаштувати терор мирного населення та наших збройних сил. Але ми маємо переваги, які суттєво обмежать ці можливості ворога. По-перше, у нас є дані космічної та тактичної розвідки про те, де розташовані вогневі можливості противника. По-друге, у нас є перевага в точній та високоточній зброї, а, відтак, ми можемо дістати до противника на такій відстані, з якої він уже не може завдавати ударів по наших позиціях. Противник – під нашим вогневим контролем на відстані 80 км, а з такої відстані росіяни вже не можуть дістати Херсон та частину правобережжя.

Отже, ми можемо ефективно протидіяти противнику, а це означає безпеку Херсона. Інший момент. Якщо Путін побачить, що він програє, і на різних стратегічних напрямках намітилася наша перемога (а вона цілком можлива і на Херсонщині, і на Запоріжжі, і на Луганщині), він може застосувати інші види озброєнь, аби змусити нас зупинитися та примусити до переговорів. Зокрема, він може погрожувати застосуванням ядерної зброї.

ьогодні застосування тактичної ядерної зброї Росією проти України надзвичайно малоймовірне. Проведена величезна робота по упередженню таких дій із боку РФ. Путін намагався шантажувати Україну і світ тактичною ядерною зброєю, застосуванням "брудної бомби", хімічної чи бактеріологічної зброї, але ці спроби були жорстко припинені на різних рівнях. ООН, різні розвідки і МАГАТЕ чітко заявили, що розмови про те, що Україна начебто має намір застосувати "брудну бомбу" – це вигадки і провокація Росії.

Більше того, цими погрозами Путін викликав вогонь на себе і переконав світ у тому, що він є міжнародним терористом, готовим до використання ядерної зброї. Адже неодноразово сам Путін, Медведєв, Лавров, Пєсков та інші погрожували цим. Але погрозами вони добилися лише того, що світ об’єднався проти Путіна: лідери більшості країн чітко заявили, що ядерні погрози – це червона лінія, і попередили Росію про недопустимість застосування ядерної зброї. Лідери Китаю, Туреччини, Індії, країн ЄС і НАТО, США та Великобританії попередили Путіна, що якщо він намагатиметься погрожувати ядерною зброєю, а, тим більше, спробує застосувати її, це буде кінець Росії. Це стосується спроби використання Росією не тільки ядерної зброї, але й хімічної та бактеріологічної, яка є на складах у РФ.

Таким чином, фактично є гарантія того, що ми матимемо можливість проводити наступальні операції без ризику застосування Росією проти нас ядерної чи іншої зброї масового ураження.

Коли може початися кримська операція?

Коли ми завершимо операцію по визволенню півдня. Це буде залежати ще й від того, наскільки потужними будуть укріпрайони на Перекопському перешийку. Якщо ми зуміємо ефективно зайти на Кримський півострів, з’явиться можливість за декілька місяців звільнити Крим, тобто навесні або на початку літа. Але це також відбудеться в разі реалізації позитивного сценарію.

Тактичні наступальні операції цього швидко нам не забезпечать. Тому тільки руйнування фронту на півдні, тобто на Запоріжжі і лівобережжі Херсонщини, дозволить нам рухатися до Криму. Саме тоді в рядах ворога виникне масова паніка, яка забезпечить перспективу швидкого звільнення Криму.

Деякі наші колеги зі спецпідрозділів США, зокрема, генерал Ходжес та інші, кажуть, що цей формат реальний. Але за умови грамотного планування операції та наявності сил і засобів, особливо ракет і боєприпасів. Без цього ворог триматиметься і триматиме рубежі, і ми не зможемо обезцінити його потужні вогневі позиції та комунікації, які дозволяють підтягувати сили.

Буде важливо, хто діятиме більш ефективно і більш мобільно – ми чи Росія. Час гратиме на нашу користь, на швидке визволення півдня.


реклама

Інші матеріали по темі:

Коментарі  

 
0 #2 Весело 17.11.2022 23:09
Дід вирішив нагадати про себе :lol:
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-2 #1 Алекс 17.11.2022 14:26
На те він не повний муж.маломуж.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100