Тільки за офіційними даними на Смілянщині в 1933 році від Голодомору загинуло 10843 людини. Найбільше в Сердюківці – 1108, у Ташлику – 793 і в Сунках – 729. Навіть у Смілі, де робітникам видавали якийсь пайок, голодомором убили 798 жителів. Загалом, майже в кожному селі комуністична окупаційна влада москви знищила українців більше, ніж їх загинуло у Другу світову війну…
Патріотично налаштовані сміляни з різних партій і організацій спорудили біля церкви Різдва Святого Івана Хрестителя (ПЦУ) меморіал безвинно убієнним землякам, біля якого і вшановують жертв Голодомору. І цього року до пам’ятного козацького хреста, який є центром композиції, лягли квіти, колоски пшениці, хліб, якого так бракували приреченим на голод землякам, цукерки, яких не скуштували їхні дітки. Присутні також запалили лампадки і свічечки. На пропозицію капелана, настоятеля церкви митрофорного Протоієрея Михайла Шевчука захід розпочали українським Славнем. Він же звернувся до присутніх із палким закликом ніколи не забувати про загиблих, про злочини москви, запалити увечері в вікнах свічечки пам’яті.
Про те, що подібна трагедія обов’язково повторилося б і нині, якби не наші славні воїни, котрі дають рішучий опір рашистам з московії, підкреслив, виступаючи перед присутніми, син жертв комуністичного режиму Тарас Заболотний. Його підтримали у своїх промовах громадський активіст, член ВО „Свобода” Максим Сорочан і Анатолій Терещенко – очільник місцевої громадської організації „Територія гідності”. Вони наголошували на тому, що до трагедії призвела, насамперед, байдужість і наївність багатьох наших пращурів, котрі повірили облудливій москві, а дехто, як це не дивно, вірить нашим ворогам півночі і досі. А звідси трагедії й жертви.
Насамкінець отець Михайло провів панахиду по загиблих жертвах Голодомору.
Олександр Вівчарик,
Фото автора
реклама
