Гарячі номера телефонів

Завдання фотожурналіста – зберегти найбільш об’єктивне бачення події, переконаний відомий український фотограф, багаторічний кореспондент Associated Press Єфрем Лукацький, який став куратором і автором більшості робіт виставки «Спалахи війни 2022», відкритої в центральному офісі Національної спілки журналістів України.

3u6a1649

На виставці також представлено роботи Андрія Андрієнка, Сергія Нужненка, Влади та Костянтина Ліберових, Андрія Марієнка, Романа Чопа.

– Фотожурналістика – це така фотографія, по якій можна писати книжку, – переконаний Єфрем Лукацький. – За кожною фотографією – людські долі. Історія, яку розповідають світлини фотожурналістів, важлива для родичів, близьких, для держави. Націю і країну формує не лише мова, а й історія. І переможці постійно переписують цю історію. Натомість, завдання журналістів – зафіксувати правду такою, якою вона є. Найважливіша, на мій погляд, документальна фотографія, бо вона, зрештою, дає впевненість у тому, що дійсність зафіксована.

Єфрем Львович переконаний, що за тим, які фотографії важливі для людини, можна судити про саму цю людину. Журналіст зізнався, що, приходячи до політиків на інтерв’ю, оцінює їх за світлинами, які стоять на їхньому робочому столі або висять на стінах. Найбільше він цінує людей, котрі мають світлини рідних: дітей, батьків, дідів. Бо саме такі фотографії свідчать про прив’язаність людини до цієї землі, а отже – і про її зацікавленість у майбутньому цієї країни.

Про важливість документальної фотографії говорив на відкритті виставки «Спалахи війни 2022» і голова НСЖУ Сергій Томіленко.

3u6a1596

– Сьогодні головне завдання для кожного українця – вижити, допомагаючи одне одному, об’єднуючись. А головне завдання українського журналіста – також задокументувати історію. Будьмо відверті, для більшості українців до 24 лютого 2022 року війна все ж була «документальною екзотикою», чимсь важливим, але далеким. Але, на жаль, після 24 лютого вся Україна перетворилася на гарячу точку, а всі журналісти – на тих, що працюють на війні. Серед них гідне місце посідають і фотожурналісти. Підсумовуючи 2022 рік, ми вирішили презентувати колегам виставку «Спалахи війни 2022». Роботи, представлені на виставці, яскраво демонструють високий рівень майстерності, драматизму та документальної точності роботи наших фотожурналістів.

Сергій Томіленко додав, що шведська правозахисна організація Civil Rights Defenders, яка підтримала фотовиставку, вважала за необхідне «показати незаретушовану правду». Ключове завдання, яке організатори виставки ставили перед собою, – зафіксувати несправедливість війни.

Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ зазначила, що виставка сконцентровано відображає становлення української нації.

– Якісь знімки викликають сльози, якісь вселяють надію, але всі вони просякнуті добром і співчуттям до людей, – наголосила Ліна Кущ. – Я уявляю, як робилися ці світлини, яких душевних сил це вимагало. Попри роки висвітлення подій (часто трагічних), фотографи не втратили погляду тієї звичайної людини, яка власне стоїть в основі історії.

Відома українська журналістка Ольга Мусафірова переконана: війна – це неймовірне горе, але щоб її події залишилися чітким спогадом у пам’яті поколінь, потрібні фотокори рівня Єфрема Лукацького. На переконання журналістки, Єфрем Львович цілком гідний титулу літописця епохи.

– Я його знаю з 1980-х років. І бачила той шлях, який він проходив. Початок відновлення України і до сьогодні – це Лукацький, – сказала Ольга Мусафірова. – А якщо ще й читати його тексти!.. Я – журналіст, який знімає телефоном, але пише тексти. І я із заздрістю та повагою ставлюся до Єфрема. Гармонійно талановиті люди – рідкість. Але Лукацький пише як знімає, а знімає як пише. Тобто влучно! Його можна було зустріти на будь-якій серйозній публічній події, і я говорю не про нараду, конференцію, а про те, що відбувалося на площах, де було зіткнення старого світу з новим, де був ризик для життя. Надзвичайною є серія портретів на зламі епох, де були і татуйовані зеки, й інші персонажі, які зазвичай не потрапляють в об’єктив «серйозних фотокорів» (туди потрапляють політики у краватках з серйозними обличчями)… А в його об’єктиви потрапляють всі! Й по тих знімках, які залишаться після Єфрема, наступні покоління будуть знати, які ми були, у які часи розбудовувалася незалежна Україна… Лукацький міг би легко зробити кар’єру десь у США. Але нам пощастило, що він залишився в Україні. І я надзвичайно вдячна, що сьогоднішня виставка дає можливість побачити війну його очима.

3u6a1673

Нині вже є сигнальні примірники майбутньої книги Єфрема Лукацького, де зібрано найкращі його світлини. Як повідомив видавець Ігор Степурін, книга з підбіркою фотографій та історій від Єфрема Лукацького втрапила до переліку, що фінансуються з бюджету за підтримки Міністерства культури. Та через повномасштабне вторгнення всі кошти було переспрямовано для потреб фронту. Видавець зазначив, що попри це, вже у багатьох лідерів, які відвідували Україну, є ця книга. Бо вона видавалася фактично по екземпляру…

Натомість, сам Єфрем Лукацький під час відкриття виставки говорив про роботи колег. З-поміж них він указав на Владу і Костянтина Ліберових, яких назвав «феноменом».

– Коли одеські весільні фотографи вирішили знімати документальну фотографію, то очікування були різні. Але у них це виходить неймовірно! – каже Єфрем Лукацький. – Також унікальна робота Андрія Марієнка. На початку війни до Харкова увірвався російський підрозділ. Його вояки забарикадувалися у школі. Ці російські військові – молоді люди, і їм пропонували здатися. Але вони відмовилися, і їх перебили. На фото Андрія Марієнка горить їхня техніка. Ми можемо також бачити чудові роботи Андрія Андрієнка, Сергія Нужненка, Романа Чопа….

Загалом куратор виставки висловив вдячність усім, хто дав можливість показати свої роботи.

Про це інформують в НСЖУ

Фотовиставка «Спалахи війни 2022» складається з 45 робіт, авторами яких є Єфрем Лукацький, Андрій Андрієнко, Сергій Нужненко, Влада та Костянтин Ліберови, Андрій Марієнко, Роман Чоп. Куратором виставки є Єфрем Лукацький, організатором – Національна спілка журналістів України за підтримки шведської правозахисної організації Civil Rights Defenders. Роботи експонуються у конференц-залі НСЖУ в Києві.

реклама

Інші матеріали по темі:


Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат
bigmir)net TOP 100