Месенджер, який став медіа. Майданчик, де поруч із перевіреними новинами живуть фейки, анонімки і канали з «шокуючим контентом». Черкащина — не виняток із загальноукраїнської телеграм-реальності. І якщо раніше ми говорили про друковані медіа Черкащини, то нині поговоримо про сучасний і найпопулярніший канал - Telegram.
«Інтерньюз-Україна» презентував ґрунтовне дослідження. Telegram продовжує бути основною соціальною платформою як для спілкування, так і для отримання новин, значно випереджаючи результати інших мереж. За останні п’ять років Telegram пережив значні трансформації. Якщо у 2020-му він був радше альтернативою, інструментом для ентузіастів, журналістів і політичних активістів, то у 2025-му це вже повноцінна цифрова екосистема зі своїм ринком, ієрархією, конкуренцією та навіть тіньовою економікою, пишуть «texty.org.ua» і далі інформують:
У 2020-му в Telegram загалом було близько 1,7 млн каналів, у 2025-му — вже понад 11,3 млн. Щороку додається більш як 2 млн нових каналів. Це свідчить про сталий розвиток екосистеми і появу на ринку нових гравців. Торік частка каналів, які щодня долають поріг у тисячу нових підписників, зросла на 109% порівняно з 2023-м (ідеться про канали без ознак накрутки підписників). Це означає, що новачкам стало простіше набирати першу критичну масу.
Причина — зміна поведінки користувачів. Telegram перестав бути місцем одного-двох улюблених каналів. Люди активніше підписуються, тестують новий контент і так само активно відписуються.
Український сегмент Telegram залишається надзвичайно політизованим. Понад 90% користувачів підписані на новинні та політичні канали. Перегляди контенту за участю політичних та військових діячів обчислюються мільярдами.
Президент України В. Зеленський зібрав понад 16,2 млрд переглядів — це більше, ніж усі 15 найпопулярніших персон разом узяті. Окремий кластер формують діячі оборонної сфери.
Близько 60% бізнес-каналів має офіційну верифікацію — показник, який ще кілька років тому був нетиповим для цієї платформи.
Тобто Telegram стає не стрічкою новин, а операційною системою повсякденного життя. І винагороджує тих, хто мислить як маркетолог, а не як журналіст.
Станом на жовтень 2025-го в базі Telemetrio зафіксовано близько 199 тис. каналів з ознаками накрутки. Це лише 1,76% загальної кількості. На перший погляд, небагато. Але за рік кількість таких каналів зросла більш ніж на 120 тис. Причина тут не в «аморальності» авторів, а в економіці: що дорожча реклама, то більший стимул накручувати цифри. Нині український сегмент Telegram — це вже не альтернативний канал комунікації, а повноцінна інформаційна інфраструктура, пишуть «texty.org.ua».
Якщо розкласти черкаський Telegram за кількістю підписників — картина виходить показова.
Абсолютний лідер — офіційний канал голови Черкаської ОВА: 268 951 підписники (тут і далі показники станом на вечір 8 квітня – ред.). Це більше, ніж у будь-якого місцевого медіа чи розважального каналу регіону. Показник говорить сам за себе: в умовах війни люди хочуть чути владу напряму, без посередників.
Далі — так звані «типові» й анонімні канали, які давно стали окремим жанром українського телеграму. «Труха Черкаси» — 171 296 підписників. «Типові Черкаси» — 75 698. «Доброго вечора, ми із Черкас» — 52 209. «Мої Черкаси Умань» — 37 510. Ці канали здебільшого не мають редакції у класичному розумінні, часто анонімні, публікують суміш місцевих новин, курйозів, репостів і читацьких дописів. Саме вони формують масовий інформаційний порядок денний — і саме вони найменш прозорі з точки зору джерел і відповідальності.
Серед медіа з редакціями виділимо «Суспільне Черкаси» з 28 774 підписниками, «18 000 Шо там у Черкасах?» — 22 997 підписників. «Славні Черкаси» — 19 293 підписників. За ними сайт «Про все» — 13 418, «Cherkasy Post» (редакція ЗМІ.СК.ЮА) — 12 159, «Procherk.info» — 7 974, «Такі новини ЧЕ…» (сайт «Вичерпно») — 4 281.
Є й менші, але впізнавані: «Гончаренко центр Черкаси» — 3 269 підписники, телеканал «Антена» — 1 226, міський голова обласного центру — 2 090. Телеканал «Умань ТРК» — 827 підписників. І зовсім камерне, наприклад, пізнавальні програми радіо «На хвилі Корсуня»: 35 підписників.

У пабліках люди можуть надсилати контент адміністрації
Вкрай популярним був на Черкащина telegram-канал поліції «Безпечна Черкащина». Але згодом через засилля ботів його було видалено.
До слова, як нам повідомила черкаське представництво Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, згадані телеграм-канали в Нацраді від Черкаської області не зареєстровані.
– Якщо вони зареєстровані як медіа офіційно в Нацраді, то можна стовідсотково вважати їх онлайн-медіа. Наприклад, в січні цього року так зареєстрований Нацрадою телеграм-канал «Труха». Водночас, безпосередньо за законом «Про медіа» – це платформи спільного доступу. Маю на увазі всі соціальні мережі. І в цілому зобов'язань у соцмереж як таких перед Нацрадою немає. Вони зареєстровані за кордоном. З іншого боку, їхній контент не має суперечити інформаційному законодавству України. Але в цьому разі за ним стежити мають інші органи, – каже доцентка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій ЧНУ ім. Б Хмельницького Олена Цапок.
Ми звернулись до одного з телеграм каналів, «Трухи Черкас», запитали як перевіряють інформацію? Чи працюють з журналістами?
Нам повідомили, що перевіряють інформацію «через факт-чекінг, телефонують службам, своїм джерелам». Публікують «лише офіційні дані, плюс через підтверджені джерел, і дані, які їм надсилають, але перевіряють». Інколи працюють з журналістами.
Стрічку новин формує адмін. Щодо формування рекламної пропозиції, цю інформацію не коментують.
Телеграм-канал «Мої Черкаси Умань» взагалі відмовились що-небудь коментувати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Запустили чат-бот у Telegram для збору відгуків і пропозицій щодо роботи лісівників
У телеграм-каналі «Суспільне Черкаси» наразі понад 28 тисяч підписників.
– Ми бачимо, що наша аудиторія активно користується цим месенджером і тому працюємо з ним теж, – говорить керівниця диджитал-групи «Суспільне Черкаси» Сніжана Калюжна.
За її словами, дослідження «МедіаТрек 2025», яке здійснили компанії Kantar, Ipsos, MZ Hub на замовлення Суспільного і партнерів, показало, що месенджери зараз найшвидший і найпопулярніший канал для отримання новин (ним користується 81% опитаних), а місцеві телеграм-канали Суспільного входять у п’ятірку лідерів.
– Тож ми вважаємо важливим бути там, де є наша аудиторія, і надавати якісну оперативну та перевірену інформацію. Ми не оприлюднюємо в телеграмі конфіденційної інформації. Журналісти Суспільного працюють з перевіреними джерелами, пріоритет — достовірність й перевірка фактів, навіть якщо це потребує більше часу. Тому у подачі новини швидкість не визначальний фактор, але дуже вітається.
– Більшість матеріалів, які потрапляють в стрічку телеграму, вже є у місцевій вкладці на сайті Суспільне Новини https://suspilne.media/cherkasy/ та адаптовані під різні платформи — мають короткі й зрозумілі описи, які мотивують аудиторію переходити до повної версії, аби дізнатися подробиці. Такий підхід дозволяє зберігати довіру аудиторії, не жертвуючи якістю контенту, і водночас залишатися конкурентними в умовах швидкого новинного середовища, - зазначає Сніжана Калюжна.
Усі ці канали — від 35 підписників до чверті мільйона — об'єднує одне: вони працюють там, де працює інтернет. А телеграм працює навіть там, де інтернет ледве дихає.
Колеги-журналісти з прифронтових територій пояснюють феномен телеграму просто: навіть при слабкому або нестабільному інтернет-з'єднанні месенджер завантажується швидко і без збоїв. Там, де сайти не відкриваються, телеграм працює. Тому саме він став головним каналом новин там, де це найбільше потрібно.
В окупації — це гостріша ситуація. Люди заходять вручну через пошук, читають потрібні канали і одразу видаляють їх, виходячи надвір, щоб не мати проблем із фільтраційними перевірками. На Черкащині до такого, на щастя, не доходить. Але власна проблема є — і вона називається фейк. Фіксувалися новини з ТЦК, або пожежі, що потребували уточнення і потім виявлялося, що це не черкаські новини, але вони проходили по черкаським телеграм каналам.
Більшість українців (62%) назвали джерелом новин та інформації соціальну мережу Telegram, свідчать результати дослідження, проведеного міжнародною дослідницькою компанією Ipsos 14-28 листопада 2025 року, результати якого є у розпорядженні агентства "Інтерфакс-Україна".
Зокрема, серед українців віком 18-24 роки назвали Telegram як джерело новин та інформації 84%, серед 25-34-річних – 87%, серед 35-44-річних – 79%, серед 45-54-річних – 74%. Натомість серед 55-64-річних інформацію в Telegram отримують вже 51% респондентів, а серед старших 65 років – лише 30%.
Усі інші джерела назвали менше половини опитаних.
На другому місці – телебачення. На третьому місці – YouTube. Слідом іде особисте спілкування. Соціальна мережа Facebook на п'ятому місці.
Нагадаємо, що Телеграм пов’язують із російськими спецслужбами, його сервери розміщені в Росії, а отже, вся інформація легко опиняється в руках ворога. Повної заборони Telegram в Україні не планується. Однак влада рухається у бік деанонімізації каналів і обмеження джерел дезінформації, пов'язаних із Росією. У парламенті розглядається законопроєкт №11115 про регулювання платформ спільного доступу — він може передбачати штрафи та обмеження для каналів, що поширюють пропаганду, пише УНІАН.
Поки закон не прийнятий — телеграм залишається простором без правил. І читачеві самому доводиться вирішувати: довіряти чи перевіряти. А різниця між каналом із редакцією і каналом із красивою назвою буває непомітна з першого погляду — і дуже відчутна з другого.
– Сьогодні медіаграмотність є не просто окремою навичкою, а базовою компетентністю для кожного студента й викладача. По-перше, в університеті запропоновано категорійну та вибіркову міжгалузеву дисципліну «Інфомедійна грамотність», яку можуть вибрати студенти різних освітніх програм. Вона дає системне розуміння роботи медіа, критичного мислення та безпечного споживання інформації. По-друге, у нас працює Центр медіаграмотності, який є платформою для розвитку практичних навичок, реалізації освітніх ініціатив та взаємодії з експертним середовищем. По-третє, ми регулярно проводимо тренінги як для студентів, так і для викладачів, адже важливо, щоб культура критичного мислення поширювалася на всі рівні освітнього процесу, – каже завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій ЧНУ ім. Б. Хмельницького, директорка Центру медіаграмотності ЧНУ Тетяна Бондаренко.
– Звичайно, у межах спеціальності «Журналістика» посутню увагу звертаємо на перевірку фактів, фактчекінг, аналіз джерел інформації. Ми навчаємо студентів працювати не лише з телеграм-каналами, а й орієнтуватися в ширшому медіапросторі, зокрема користуватися переліком перевірених, так званих «білих» медіа, із яких варто споживати новини. Такий підхід допомагає нам готувати не просто фахівців, а свідомих громадян, здатних критично оцінювати інформацію і відповідально її поширювати, – каже Тетяна Бондаренко.
Telegram приваблює простотою входу. Саме ця простота робить його зручним не лише для журналістів і громад, а й для тих, хто використовує платформу в незаконних або маніпулятивних цілях. Нещодавній приклад — детективи Територіального управління БЕБ у Києві викрили групу осіб, які через телеграм-канали продавали незаконно виготовлені сигарети за цінами, значно нижчими за ринкові. Організатор створив кілька каналів, збирав замовлення й відправляв посилки поштою по всій Україні.
Та найпоширеніша проблема — не кримінал, а інформаційний бруд.
«Прочерк» уже фіксував подібне: канали з назвами на кшталт «Україна», «Важливі новини», «Війна» з українською символікою у шапці — але з регулярними вкидами неперевіреної інформації. Типова схема: шокуючий заголовок про відключення світла по всій країні або авіаудар по місту — і посилання, яке веде не на деталі, а на інший канал, що просто накопичує підписників. Саме так, зокрема, поширювалась неправдива інформація про відкриття навігації на Черкащині — яку довелося особисто спростовувати голові Черкаської ОВА Ігорю Табурцю у своєму телеграмі.
Інколи телеграм-канали використовують як злив інформації. Ряд каналів поширили інформацію про посадовців, що в день жалоби відпочивали. Можливо про ці б канали і не дізнався широкий загал, але допис і канали відповідно поширює заступниця мера Черкас Марина Гаркава, бо зачеплено і її ім’я.
«Ніколи не поважала і не реагувала на «чорнуху», але вже немає сил дивитися на ці всі публікації, які поширюють про людей, яких я поважаю. Перекручують ситуацію і паплюжать. Хочу зазначити, що це моє архівне фото, зроблене в обставинах, які не порушують трудове законодавство і використане з приватної переписки. В любому випадку всім з цим жити, згідно ролей. І замовникам, і виконавцям і постраждалим. Правда завжди одна», - емоційно зазначає посадовиця.
Вочевидь, відреагувати та висловитися, - це все що можна в даному випадку, бо як правило знайти кінці в таких каналах дуже складно, якщо це взагалі можливо.
Активно через телеграм люди комунікують, тож слід врахувати і активність шахраїв в телеграмі. Не кожен канал або профіль, з якого вам надходить повідомлення – безпечний. Як зазначають на ресурсі BRAMA, користувачі почали отримувати SMS нібито від адміністрації Telegram про «порушення правил». Це фішинг.
Таким чином шахраї створюють штучний поспіх. Надсилають повідомлення про порушення та «блокування акаунту за 24 години»; маскують посилання. Використовують фейкові адреси, що візуально схожі на офіційні; запитують конфіденційні дані. Через підроблені форми авторизації намагаються перехопити номер телефону та код підтвердження.
Як тримати акаунт у безпеці? Не переходьте за посиланнями; використовуйте двофакторну автентифікацію; дотримуйтесь цифрової гігієни – вводьте дані лише в офіційному додатку. Telegram ніколи не надсилає SMS із посиланнями. Усі офіційні сповіщення приходять лише всередині самого додатка від службового чату, пишуть в МВС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Черкащанина за групу в телеграмі «Повістки» засудили
Telegram на Черкащині — це вже не месенджер. Це інформаційна інфраструктура, де щодня формується картина світу для сотень тисяч людей. І саме тому питання якості контенту тут — не технічне, а журналістське. Анонімний канал із красивою назвою і верифіковане медіа з редакцією виглядають у стрічці однаково — але це не означає, що вони рівноцінні. Журналістика відрізняється від потоку дописів не швидкістю, а відповідальністю: за джерело, за факт, за наслідок публікації. Саме цього Telegram як платформа не гарантує і гарантувати не може — це завдання людей, які за ним стоять.
Telegram на Черкащині — це дзеркало медіаспоживання воєнного часу: швидко, зручно і без гарантій. Чверть мільйона людей читають голову ОВА — і стільки ж потенційно можуть натрапити на фейк із красивою обкладинкою. Різниця між якісною журналістикою й анонімним вкидом у стрічці новин буває в один піксель. Тому головний навик сучасного читача — не швидкість споживання інформації, а вміння зупинитись і запитати: хто це написав і навіщо?
Автор: Назарій Вівчарик
Цей проєкт впроваджується за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту The Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні
реклама