Сторінки соцмереж – не завжди джерело якісної інформації. Як розібратися?

Начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець спростував інформацію, що нібито на Черкащині планують відкривати навігацію. Про це він написав у своєму телеграмі.

“Натрапив у кількох пабліках на повідомлення, що ми на Черкащині нібито плануємо відкривати навігацію. Відповідаю: не плануємо і прошу користуватися інформацією з офіційних джерел. Ця заборона зумовлена воєнним часом і заходами безпеки”, – написав очільник обласної адміністрації.

Табурець нагадав, що в області заборонена навігація для маломірних (малих), моторних, прогулянкових вітрильних, прогулянкових, спортивних, швидкісних суден, а також суден флоту рибної промисловості, водних мотоциклів і засобів розваг на воді.

Виняток – судна спеціально уповноважених органів державної влади, які здійснюють охорону водних біоресурсів, Національної поліції України, Збройних Сил України та ін…

Ключовим тут є те, що це далеко не останній приклад маніпуляції в соцмережах, ще й під час війни... Насамперед, мова про телеграм-групи, сторінки у «Фейсбуці» та чати у вайбері. І тут потрібна певна фільтрація інформації.

Нижче фото фейкової інформації, поширеної в соцмережах:

Ми побіжно згадаємо про телеграм-канали, які можна досліджувати безкінечно, згадаємо вайбер, але зосередимося на «Фейсбуці», який все ж зараз вважається чи не найважливішим джерелом інформації, адже кожен сайт чи окрема відома персона воліє мати там сторінку.

Щодо Телеграму: є ряд каналів, де в назві «Україна», «Війна», «Важливі новини», використовується символіка нашої держави, проте часто там помітні вкиди неперевіреної інформації на зразок тієї, яку спростовував голова Черкаської військової адміністрації. Окрім того, у стрічці новин у них можуть з’являтися повідомлення з шокуючим змістом, наприклад, про те, що у всій країні не буде світла, або будуть певні повітряні атаки на міста України. І щоб довідатись деталі треба тиснути за посиланням. Та насправді ви переходите на інший канал новин, який просто таким чином накопичує підписку, але не повідомляє про те, що анонсувалося.

Так само в вайбер чатах ОСББ, чатах «купи-продай» абощо можуть проникати особи з закликом поширити ту чи іншу інформацію, яка не завжди може відповідати дійсності. Інколи такими ж маніпулятивними методами намагаються зібрати особисту інформацію. Наприклад, це стосується можливих повідомлень про збір інформації про ВПО нібито для видачі їм  гуманітарної допомоги. Подібні повідомлення мають сумнівний характер, адже для них є офіційні канали влади.

Тому слід пам’ятати, що офіційну і перевірену інформацію поширюють відомі ЗМІ, які мають відкриту політику діяльності, де відомі журналісти і відома структура мас-медіа. Також офіційні новини слід читати на представництвах державних структур, наприклад, на сайтах місцевих рад, сайтах поліції, прокуратури, інших органів.

У фейсбук-спільнотах часто вкидають геть зухвалу інформацію, і це дивує. Але очевидно це робиться, щоб промацати аудиторію.

Водночас, саме на Черкащині – або через гарну роботу СБУ, або через високу свідомість населення – небагато відверто ворожих і пропагандистських вкидів у згаданих соцмережах.

Ми проаналізували більше десяти черкаських пабліків у «Фейсбуці» з назвами, де є слово «Черкаси» і подивилися, чи є там панічні чи маніпулятивні повідомлення.

Насамперед, дивимося на керівництво груп. Для цього в них слід обрати вкладку «Люди». І там вказані адміни і модератори.

Це важливі особи. Адже від них залежить наповнення групи. Тут треба звернути увагу на те, чи профілі справжні, чи фото не вкрадене. Також якщо маємо багато груп, слід подивитися, чи збігаються адміністратори та модератори та аканти учасників.

По контенту, коли бачите, що постійно публікується інформація  одного й того ж спрямування, то це вже свідчить про певну заангажованість.

Публікуються новини з інших ЗМІ, є новини про продаж нерухомості. Водночас негативних вкидів не помічено.

Новини Черкащини: 36,5 тис учасників, теж має трьох адміністраторів- модераторів.

У групі помітні новини з черкаських сайтів, також перепости з деяких груп, більш патріотичного характеру, заклики до допомоги переселенцям, військовим тощо.

Група «Черкаси» має 17,4 тис учасників. Два адміністратори та модератор, які на особистих сторінках публікують небагато інформації.

Складається враження, що ця група існує для просування новин сайту chesno.ck.ua (дуже багато дописів саме з цього сайту). Дописи постить з цього сайту особа під іменем Oleh Cherkasy. Власне, ЧЕСНО це сайт черкаських новин, який свого часу був в замороженому стані, згодом там знову стали активно публікувати новини. Не помічено, щоб сайт публікував чорнуху, там наразі звичайні новини з посиланням на офіційні органи. Засновники сайту: ГО "Черкаська Медіа Група - ЧЕСНО" та БФ "З Україною в серці"

Черкаси. Я тут живу має 14,9 тис учасників. Це група сторінки Суспільне. Тому у ній тут модератори і адміністратори є представниками Суспільного телебачення.

Звісно, ми, насамперед, бачимо в ній новини з Суспільного. Але є повідомлення і новини з інших ЗМІ, як черкаських, так і всеукраїнських.

Черкаси-Інфо має 13,6 тис учасників і всього два адміністратори

Маємо новини Черкас та області з різних ЗМІ.

Група «(серце) Черкаси (серце)» (9,9 тис учасників) має 12 адміністраторів і модераторів.

У ній теж помітні повідомлення з черкаських сайтів, зрідка оголошення, як от заклики до допомоги тваринам, повідомлення про працевлаштування тощо

Черкаські новини – група, що складається з 5,4 тис відвідувачів. Адміністратори і модератори – 4.

Серед них Олег Устименко і Oleh Cherkasy. У групі часто публікуються новини з сайту chesno.ck.ua, як і в групі «Черкаси».

НеТипові Черкаси має 2,1 Тис учасників, адміністратори і модератори – 2.

В стрічці групи – новини Черкас та області, повідомлення, як от про літні табори для дітей тощо.

Є також сторінка:

«Типові Черкаси» Ця сторінка має 68 тисяч підписників

«Черкаси Новини» – має 1,2 тис читачів.

Серед новин помітна реклама від одягу до косметики, від харчування до освітніх послуг

У цілому не помічено черкаських груп з проросійською позицією, абощо. Не помічено відверто проросійських груп і в інших соціальних мережах. Водночас, активно працюють боти, які заходять в новини в групах, або в телеграм-канали, де дозволено залишати коментарі. І вони залишають або відверто провокативні коментарі, або коментарі, які покликані посіяти сумніви і недовіру до органів влади.

Що примітно, такі дописи від сумнівних профілів в «Фейсбуці» помітні в групах, які зараз не модеруються. Так, у групі «Черкассы LIVE” неодноразово з’являлися проросійські пости. Адміністратор і модератор групи лише один і він, очевидно вже не ставить за мету модерувати групу.

Серед тих, хто постить украй критичну, непатріотичну і сумнівну інформацію, а інколи й відверто ворожу – користувач з ніком Siya Pari Penn

На жаль, виявити звідки цей акаунт неможливо з боку відкритих джерел. Фото або досить абстрактні, або такі, що важко реверсивно шукати. Особу Siya Pari Penn зрідка лайкає інша особа з таким самим профілем, тобто незрозумілим і невідомим. Сподіваємося, цей профіль буде заблокований і взагалі таких буде менше.

Найбільше у групі «Черкассы LIVE” постить користувач під ніком «Танюшка Ембер».

Це можна виявити, додавшись в групу і побачивши у списку часників (Members) їхні бали за постинг. Але її дописи не є токсичними, вони скоріше створюють кількість публікацій для групи. Цікаво, що адміністратор групи, а ним вказаний Айдар Гараев, живе в Росії. Принаймні так вказано в його профілі. Група найбільш сумнівна з черкаських груп, бо не ведеться адміністратором, тож там безконтрольно та що завгодно розміщують невідомі особи. При цьому бачимо часто публічні скарги користувачів соціальних джерел на провокативні дописи у групі, та поки група існує і не заблокована.

Поради:

Маємо під час читання новин звертати увагу на наявність у контенті відповідей на основні питання: Хто? Що? Коли? Як? Чому? Де сталася подія?

Такі основні журналістські питання дають нам можливість перевірити, уточнити, дізнатися, чи насправді ця подія відбувалася. Мають бути вказані конкретне прізвище чи дата, цифри, посилання на джерела, звідки ця інформація взялася.

Обов’язково треба звертати увагу, де ви читаєте цю інформацію, на якому ресурсі, і звичайно, хто є власником цього ресурсу, цього медіа.

Алгоритм часто буває такий: люди довіряють не традиційним медіа, а новинам з соціальних мереж, бо там інформація повідомляється швидше. Однак це вводить читачів в оману. Ми маємо пам’ятати, що соціальні мережі - це платформи, які також комусь належать, і вони працюють за принципом алгоритмів. Алгоритм пропонує нам ту інформацію, що відповідає нашим поглядам, переконанням, тобто що ми вже раніше вподобали, або "лайкнули"… Це може створювати ефекти мильної бульбашки, бо соцмережі будуть пропонувати лише інформацію, яка нами вподобана.

Перевіряйте інформацію в інших медіа, інших джерелах. Якщо є офіційна статистика, то можна зайти на офіційні сайти державних органів влади чи на офіційні ресурси інших установ, і подивитися, чи є там ці новини, опубліковані дані.

Якщо бачите згадку про якусь людину, то треба перевірити, чи дійсно вона є експертом.

Розрізняйте також факти і судження.

У кінці додаємо поради, як перевірити соціальні мережі та вебсайти.

Назарій Вівчарик