Археологи на березі Дніпра знайшли древню кераміку, якій понад три тисячі років. Колись там жило поселення древніх слов’ян, розповів директор Черкаського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини Михайло Сиволап, пише Суспільне.
Через зменшення рівня води взимку древні залишки виринають на поверхню. Для фахівців це час, аби дізнатися більше про те, що приховує "черкаське море".
На березі Кременчуцького водосховища археологи взимку шукають те, що весну, осінь та літо приховує вода, розповів Михайло Сиволап:
"Ми шукаємо там, де була вода. Або трішки вище чи трішки нижче".
Археологи в піску можуть знайти те, про що пересічні люди не здогадуються. Навіть "сліди" першої праслов’янської культури.
"На одній зі знахідок переважають ознаки білогрудівської культури – це епоха пізньої бронзи, яку більшість вважає першою праслов’янською культурою", — пояснив пан Михайло.
Фахівці мають відшукати знахідку серед каменів, цегли та сміття. Це пошук історичних пазлів, прокоментував Михайло Сиволап, які не купити в магазині, їх ще треба віднайти прямісінько із дна. Він назвав це своєрідною криміналістикою: через тисячі років археологи за тим, як лежать знахідка лежить, можуть робити висновок.
Першою знахідкою був фрагмент горщика епохи пізньої бронзи, що датується XII — XIII століттями до нашої ери, розповів Михайло Сиволап. Далі були кремінь і кресало.
За його словами, затоплених пам’яток на дні Кременчуцького водосховища може бути понад три тисячі.
"На жаль, досліджувати його розкопками фактично не можливо, тому що більшу частину року воно перебуває на глибині півтора-два метри. Після того, як вода сходить хоча б на метр, починають виходити перші із затоплених пам’яток", — пояснив пан Михайло.
За ними фахівці спостерігають ще з 1986 року. Як розповів, Михайло Сиволап, на одному з островів Дніпра було поселення, одну посудину того часу археологи збирали близько 10 років.
Зберігач фондів черкаського археологічного музею Антон Дєткін за тридцять хвилин назбирав із кілограм елементів посуду: ліплення ручної роботи.
"Я порівняв би кожен із цих черепків з однією буквою. Тому ми тут, може, зібрали одне-два слова", — пояснив Михайло Сиволап.
За його словами, щоб зібрати речення, потрібні дні чи роки, цьому археологи присвячують життя. За годину пошуків вдалося зібрати три кілограми кераміки.
"Купа букв є, але поки що зі словами важко, якщо це рахувати як інформацію", — пояснив пан Михайло.
Він розповів: сюди повернуться, аби продовжити свою роботу. Знахідки ж відчистять та спробують знайти частини єдиного цілого. Які, можливо, в майбутньому побачать містяни на вітрині музею Середньої Наддніпрянщини, пояснив пан Михайло. Він додав, що історію треба знати і якомога глибше.
реклама
