Нещодавно лауреат Шевченківської премії України Василь Чебаник завітав до студентів Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, які навчаються за спеціальностями „Дизайн”, „Культурологія”, „Філософія”, „Історія”. Серед них є і черкащани. Зустріч, що відбулася в рамках презентації проекту „Рутенія. Графіка української мови”, була дуже важливою для наукового зростання майбутніх викладачів – еліти України. Адже Василь Чебаник – не просто відомий художник-графік і професор, він ще й автор унікальної Рутенії. Це узагальнена назва шрифтів та шрифтових гарнітур для української абетки, які пан Василь створив у 2000-2021 роках на основі традицій руської доби та козацьких скорописів.
Зустріч в університеті Драгоманова. На першому плані Нестор Воля
Варто наголосити, що подібні зустрічі організовує громадська ініціатива інфоВАРТА (керівник Нестор Воля), метою якої є творення української ідентичності у всьому. Тому вона і надає такої уваги популяризації Рутенії. Інфоварта навіть ініціювала і сама здійснила минулого року видання книги Василя Чебаника „Рутенія. Графіка української мови.” Бо, як відомо, без мови немає нації. Але і мова без своєї історичної абетки існує тільки як мелодія діалекту. Понад 300 років ми, українці, послуговуємося запровадженим у росії „гражданським шрифтом”, який за висновками московських же спеціалістів штучно розроблений іноземцями для російської мови. Це гірший варіант латиниці. І він, як уважає Василь Чебаник, знищив візуальне сприйняття України. Через відсутність в українській мові власної абетки нас навіть не приймають у Майкрософт. Розроблена паном Василем Рутенія функціонально досконаліша як за „гражданський шрифт”, так і за латиницю, ще й приваблива та оригінальна візуально.
Василь Чебаник розповідає про Рутенію
Творча зустріч студентів з Василем Чебаником та представниками громадської ініціативи „інфоВАРТА” була дуже насиченою. Вона охопила не лише репрезентацію унікального українського шрифту, а й книжкової справи, короткий майстер-клас з каліграфії, обговорення поточних питань розвитку сфери культури та жваву дискусію щодо наукового підґрунтя історичних національних основ, на які спирається проект Рутенії.
Книга Василя Чебаника. Текст у ній подано трьома мовам: українською, англійською і китайською
Серед іншого, студенти дізналися, що відновлення візуального зображення української мови Василь Чебаник замислив ще 1971 року після зустрічі з ректором Лейпцизької вищої школи графіки та книжкового мистецтва, професором Альбертом Капром, який, почувши, що перед ним український каліграф, поставив митцю запитання: „Чому ви не розвиваєте свою абетку?”. Згодом Чебаник також дізнався, що у „Книзі абеток всіх народів і всіх віків” (1880) Карла Фаульманна „рутенська” абетка наведена окремо від „російської” абетки, що і стало відправною точкою для його творчих пошуків. І вони завершилися досконалим проектом, за який автор отримав Шевченківську премію. Більше того, Рутенія вже поступово впроваджується в життя. От і Національна академія мистецтв України прийняла рішення про необхідність запровадження Рутенії в офіційній графічній морфології і культурному обігу. Тож шрифти Василя Чебаника використовуються не тільки нею, а й багатьма іншими поважними науковими установами, зокрема й національним університетом „Києво-Могилянська академія”. Автор Рутенії оформив новим шрифтом церемоніальний примірник Конституції України, на якій складають Присягу Президенти України
Напис на пам’ятному знаку в сквері імені Героя України Максима Шаповала виконаний Рутенією
Потужну підтримку проект „Графіка української мови” отримав від українських військових, які використовують шрифти Чебаника у своїх друкованих виданнях. А 27 червня 2021 року в Києві урочисто відкрили сквер імені Героя України Максима Шаповала, напис на пам’ятному знаку у ньому виконаний Рутенією.
Новий шрифт використовується і в театрі імені Івана Франка
Школа №219 Оболонського району Києва першою запровадила її вивчення і зробила цей процес системним. Тут започаткували проект „Я хочу не лише чути мову, а й бачити – родина Рутенія – Код Нації”. А до цьогорічного Дня народження Тараса Шевченка, громадська ініціатива інфоВАРТА провела репрезентацію проекту „Рутенія Графіка української мови” в бомбосховищі цього навчального закладу, про що телеканал „Київ” зробив сюжет.
Сучасна ресторація в Києві
У грудні 2020 року в Нью-Йоркському видавництві „Алмаз” побачив світ альбом-монографія заслуженого діяча мистецтв України Романа Петрука „Полотно душі”. Це перше в світі видання, що надруковано винятково на шрифтовій гарнітурі „Рутенія”. Його примірник представлений в Бібліотеці Конгресу США.
Шрифти Рутенії
Та найголовніше, що нова абетка пішла, як то кажуть, у народ. Її вже можна побачити на вивісках крамниць і ресторанів, у рекламах. Тож, напевне, недалекий той час, коли вся Україна візуально сприйматиметься у книжках, написах, скорописах саме як Україна, а не росія.
Олександр Вівчарик,
Фото автора і Олександра Друганова
реклама
