У Черкасах проходить науково-практична конференція «Мова і війна»

Мовні виклики сьогодення обговорили під час науково-практичної конференції «Мова і війна». Вона стартувала 17 травня в стінах Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького й триватиме впродовж двох днів. До обговорення долучилося 132 науковців і викладачів. Це представники – із Києва, Черкас, Умані, Полтави, Вінниці, Рівного, Луцька, Львова, Мукачевого, Берегового, Хмельницького, Кропивницького, Херсону, Запоріжжя, Дніпра, Житомира та Харкова.

Участь у роботі конференції взяв міський голова Анатолій Бондаренко та представники обласної влади.

– Сьогодні, коли росія намагається знищити нас як націю та руйнує українську культурну спадщину, ми ще з більшою силою маємо захищати нашу ідентичність. Одним із таких інструментів, безперечно, є наша мова. Це те, що найгучніше говорить про нас як народ та об’єднує нас. Це – наша потужна зброя в боротьбі за українську незалежність та перемогу, – прокоментував Анатолій Бондаренко. – Приємно, що ця подія відбувається в нас на Черкащині: в серці нашої України та в серці національно-визвольного руху. І зараз, коли ми переживаємо російську агресію, ми повинні популяризувати українську, аби все більше жителів нашої країни спілкувалися рідною мовою. Впевнений, що окупанту не під силу здолати нашу мову й знищити українську культуру. Щиро бажаю учасникам конференції плідної роботи, яка піде на користь нашій молоді та всьому українському суспільству. Тримаємо мовний фронт і рухаємось до перемоги!

Ректор ЧНУ імені Богдана Хмельницького Олександр Черевко під час відкриття конференції наголосив: українська мова – важливий маркер національної державності та національної ідентичності.

– Увесь цивілізований світ сьогодні об’єднався навколо України, щоб дати відсіч рашистському варварству. Воєнний стан спонукає до розмірковування кожного про свій особистий внесок у нашу спільну Перемогу, – сказав він. – Наш фронт – освітньо-науковий – і нашими головними завданнями є якнайповніше дослідження функціювання української мови як державно-обʼєднавчого феномену, потужного засобу утвердження державності в контексті війни, мови як зброї спротиву.

Із доповіддю про державну мову на деокупованих територіях як невіддільний атрибут конституційного ладу виступив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, який цього дня завітав до Черкас із робочим візитом.

Він підкреслив важливість відстоювати українське слово. У нинішніх реаліях це не тільки засіб комунікації, це й про наше життя та про життя наших дітей.

– На дев’ятому році російсько-української війни українська мова справді потребує захисту. Громадяни України мають право здобувати освіту українською мовою, чути очільників, які представляють органи державної влади, державною мовою, бути захищеними в судах українською мовою, в інших правоохоронних структурах. Українською мовою обслуговуватися в супермаркетах, у лікарнях, подавати заявку до відділу комплектації і вступати до Збройних сил України або підрозділів територіальної оборони, – сказав Тарас Кремінь. – Але цього права в цілому, визнаймо, у нас не було. Тому початок війни, який конституційний суд рф на початку 2014 року пояснив, як захист російськомовних, це був сигнал для нас всіх. Сигнал для того, щоб застосувати європейські цивілізаційні правові норми, які стали б наслідком історичного поступу українського народу для захисту наших національних інтересів.

Під час свого візиту до Черкас Тарас Кремінь, серед іншого, відвідав колегіум «Берегиня». Там він завітав на відкритий урок української мови до учнів 5-ого класу. Діти зачитали свої листи, які написали до сміливих воїнів, які в ці хвилини боронять Україну.

Пресслужба ЧМР