У Смілі діє церква «Блага Вість», яка є однією з декількох протестантських християнських конфесій. Її незмінний пастор, духовний опікун і фундатор розвитку Олександр Коваленко відомий в місті і поза його межами не лише глибокою духовністю, а й активною громадянською і патріотичною позицією. Не дивно, що церква вже давно допомагає не лише нужденним людям, а й нашим воїнам на фронті. Більше того, її прихожани захищають Україну і на полі бою, серед них, на жаль, є й ті, що загинули за її свободу.
Олександр Коваленко народився і виріс у Черкасах у багатодітній християнській родині, в якій був тринадцятою дитиною. Вже у дитинстві він пізнав, що таке любов, радість батьківської опіки, приязнь братів і сестер, пізнав Бога. 1995-го у дев’ятнадцять років Олександр переїхав до Сміли розбудовувати євангельську церкву. І вже 27 років несе тут пасторське служіння.
– Завжди наше серце було відкрите до тих, кому потрібна допомога, – наголошує у розмові молодий ще проповідник. – Приміром, одинадцять років поспіль ми проводили в міському парку сімейний захід для дітей „Свято назавжди”, який збирав тисячі людей. Наше бачення церкви таке: по-перше, вона має нести людям Слово Боже, бо це найголовніша її місія, по-друге, – являти ділами милосердя, бо це серце Бога, який називає себе Отцем сиріт та вдів. Для Бога особливою є категорія тих, хто втратили близьких. Отець Небесний піклується про них. Коли я читаю у Святому Письмі, що Бог піклується, це є викликом для мене, бо і я маю піклуватися нужденними. Тому, коли 2014 року почалася війна росії проти України, ми почали багато допомагати як військовим, так і людям, котрі страждали на лінії фронту. Тоді ж започаткували капеланське служіння. А один із наших капеланів узагалі започаткував капеланство при поліції України...
З початку повномасштабного вторгнення росії „Блага Вість” у Смілі почала займатися розселенням біженців. На той час Черкаська область у цьому плані була переважно транзитною, але людям, котрі тікали від війни потрібно було десь перепочити, відновити сили, зрештою, елементарно поїсти. Тож віряни „Благої Вісті” їх зустрічали, підтримували, допомагали, переправляли далі. Згодом чимало переселенців осіли й у Смілі. „Блага Вість” почала допомагати їм. Церкві навіть вдалося знайти і встановити чотири сучасні модульні будиночки з усіма зручностями для біженців, в яких уже живуть чотири сім’ї – дві з Донеччини, одна з Маріуполя і одна з Херсона. Планують встановити ще два. Цими людьми дбайливо опікується Галина Третяк – керівник гуманітарного відділу при церкві „Блага Вість”.
Зараз чи не головний напрямок їхнього служіння – це вимушені переселенці. Але в Смілі є чимало місцевих людей, котрі теж перебувають у вкрай скрутному становищі і теж потребують допомоги – це самотні похилого віку, люди з обмеженими можливостями, багатодітні сім’ї, люди в критичних обставинах, тощо. На жаль, фонди, з яким співпрацює „Блага Вість”, вимагають допомагати тільки внутрішньо-переміщеним особам. Тому тут шукають партнерів, котрі згодилися б надавати допомогу і місцевим знедоленим. Коли вдається, розвозять їм допомогу просто додому. Це теж важлива складова служіння церкви. Важливого служіння, адже держава нині більше сфокусована на війну, на переселенців, а звичайні люди в тилу залишилися якось трохи збоку. Взагалі, за великим рахунком, допомоги потребують, по суті, всі, котрі вважаються в Україні такими, що мають середній дохід. Адже його не вистачає на харчування і лікування одночасно. А ще ж треба заплатити за комунальні послуги, купити хоч щось із засобів гігієни…
Крім двох родин загиблих, у „Благій Вісті”, як уже мовилося, є чимало родин, в яких батьки перебувають на війні. Тож тут допомагають і безпосередньо військовим. І не тільки, так би мовити, своїм, а всім, хто воює разом із ними. Діставали і відправляли для потреб фронту навіть автомобілі.
– Загалом на сьогодні в Смілі наша церква охоплює допомогою близько 500 родин на місяць, – розповідає Олександр Коваленко. – Вони отримують продуктову допомогу, необхідний їм одяг і предмети гігієни. Особлива потреба – памперси для дорослих, дитячі памперси, дитяче харчування, візки для людей з обмеженими можливостями… А ще ми завершуємо організацію виїзду дітей загиблих на війні на відпочинок до Америки. На початку вересня шістнадцять діточок з таких родин з усієї Черкащини полетять до Пенсільванії. Тамтешні віряни українського походження з євангельських церков нададуть на три тижні притулок їм і юним тернополянам. У цілому плануємо охопити подібним відпочинком близько трьох тисяч дітей з України. Сподіваємося, що у них складуться гарні стосунки з родинами, що їх прийматимуть, і на майбутнє.
– Отакі найголовніші напрямки, за якими ми зараз працюємо, підсумовує пастор Коваленко. – На жаль, намітилася криза ресурсів. Адже навіть допомога продуктами, що її надають деякі організації, вимагає логістики, яка лягає на нас. Доставка вимагає значних коштів. Тому ми потребуємо фінансового ресурсу для здійснення гуманітарної допомоги, й були б безмежно вдячні всім, хто його у будь-якому розмірі зможе надати. Наше серце в тому, щоб допомогти людям пройти цей час.
Зазначимо, у Смілі чимало церков різних конфесій.
Олександр Вівчарик,
Фото автора
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису