Питання реабілітації сьогодні вкрай важливе, бо мова і про цивільних, і про військовослужбовців. Формування спроможної мережі закладів охорони здоров’я передбачає надання якісної реабілітації. Допомогу надають громадські та неурядові організації. Для громад важливо вчасно зорієнтуватися та взаємодіяти з такими закладами. Є позитивні приклади, коли громади долучаються фінансовим ресурсом до реабілітації, у тому числі своїх захисників, сказав Ігор Табурець на Черкаському обласному засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України в Каневі.
Міністр соцполітики Оксана Жолнович попросила в громадах створювати нові програми, проєкти, щоб допомагати ветеранам та членам родини. Вони, зокрема, пропонують ветеранам десятиденний чи семиденний відпочинок родини ветерана з захисником в санаторії.
– Розробляються відповідні стандарти, є навчена команда, а область має найти заклад, щоб приймав і був відповідного рівня. Приклади є в Полтаві. У таких закладах ветеран міг би відпочити, пройти соціальне відновлення, повернутися до мирного життя. Це допоможе всій родині і дітям, які теж не знають, як взаємодіяти з рідними після повернення тих з війни. А нині вже є 1,8 млн ветеранів та членів їхніх родин в Україні, – повідомила Оксана Жолнович.
Також пропонується ініціатива з пошуку в громадах облаштованих приміщень, щоб там можна було проводити заходи з соціальної стабілізації, щоб там працювали з родинами з дітьми.
– Ми забезпечимо навчання, виділимо кошти, а для нас важливо, щоб громада сформувала простір, - сказала міністр соцполітики. – Ми вже почали працювати в Черкаській області, там діє громадська організація «Табір максимум». Буде три заїзди родин військових на семиденний відпочинок. Покажемо, як це працює і як ця соціальна підтримка важлива. А іншим громадам слід подивитися, як це працює, і запланувати на 2024 рік кошти, щоб всі ветерани громади відчули, що про них піклуються.
Наталія Кравченко, перший заступник голови Черкаської ОВА, повідомила, що на сьогодні є такі виклики:
- недостатня співпраця між різними закладами;
- недостатня кількість фахівців з реабілітації;
- відсутність достатньої кількості суб’єктів та фахівців соцроботи для надання паліативної, хоспісної допомоги;
- недостатня кількість підготовлених на сучасному рівні фахівців та надавачів послуг соціального супроводу;
- недостатня кількість доступного транспорту та безбар’єрних маршрутів з віддалених громад;
- нерозвинута спроможна мережа реабілітаційних відділень.
Станом на 1 вересня 2023 року на Черкащині є шість закладів, де є осередки стаціонарної реабілітаційної допомоги: Черкаська обласна лікарня, Черкаська обласна дитяча лікарня, Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни, Черкаська обласна психіатрична лікарня, Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги, Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня.
Віталій Собко, керівник «Табору Максимум», зазначив, що не реконструює базу, як багато хто, а вони саме будують табірну базу з нуля, щоб на Черкащині можна було сповна реабілітовувати і відновлювати ветеранів. У цьому сенсі він презентував концепцію тимчасових спільнот. Саме таке реалізовують станом на зараз, щоб в середовищі близьких можна було за участю програм в середовищі однодумців допомогти реабілітовуватися і учасникам війни, і родинам загиблих чи зниклих безвісти. Мовляв, у кабінеті проскрінити особистість важче, а у таких середовищах набагато все відбувається швидше і вирішення людських проблем краще.
Виступив також Олександр Матвієнко, директор Корсунь-Шевченківської багатопрофільної лікарні, який зазначив, що заклад почав працювати з реабілітацією з 2022 року. Нині є відділення на 20 ліжок.
– За цей час пролікували 325 осіб. У жовтні відділення збільшуємо до 40 ліжок, буде лікування військовослужбовців з ампутованими кінцівками, їх підготовка до протезування, – розповів очільник Корсунь-Шевченківського медзакладу.
реклама
Коментарі
"Какие деньги? Вы, кажется, спросили нвс про какие-то деньги?"
Стрічка RSS коментарів цього запису