«Навіть якщо прийдеш з поганим настроєм – повертаєшся додому щасливим». Як працює каністерапія в Черкасах
У Черкасах один із осередків каністерапії діє на базі обласного клубу службового собаківництва Товариства сприяння обороні України, якому вже понад півстоліття. Спершу тут займалися підготовкою собак для служби у поліції та на кордоні, тренували їхню витривалість, слухняність і роботу по сліду. Згодом тренери помітили, що тварини здатні відчувати настрій людини і підтримувати її навіть без слів. Сьогодні клуб став не лише дресирувальним, а й терапевтичним простором, де чотирилапі допомагають людям відновлювати внутрішню рівновагу.
– Близько десяти років тому про каністерапію майже ніхто не чув. Усі дивувалися, як собаки можуть допомагати людині, – пригадує керівниця клубу Наталія Кривоколінська. – Тепер усе змінилося: ми бачимо, наскільки це потрібно. Через війну багато людей живуть у стані стресу, і наші вихованці допомагають їм заспокоїтися.
За її словами, найчастіше такі заняття проводять для дітей, адже вони особливо чутливі до пережитого. Чотирилапі також відвідують шпиталі.
Багато хто помилково думає, що будь-яка собака може стати «собакою-каністерапевтом» – або, як частіше кажуть, «собакою-помічником», зауважила пані Наталія. Щоб собаку можна було назвати «собакою-помічником», вона має пройти чимало етапів, – пояснила керівниця клубу.
– Насамперед тварина повинна бути не лише неагресивною, а й спокійно, нейтрально реагувати на будь-які ситуації. Адже діти можуть і за вухо потягнути, і випадково наступити на хвіст. Поруч завжди є кінолог – він допомагає собаці адаптуватися до спілкування з малечею. Собака, яку допускають до іспиту з каністерапії, обов’язково проходить соціалізацію, загальний курс дресирування та складає кілька випробувань. Ми відповідаємо і за дітей, і за тварин – важливо, щоб ніхто нікого не образив, щоб кожна зустріч приносила радість і користь. Це треба не просто знати, а відчувати.
«Собак-помічників» тут 9, які мають сертифікати, ліцензію, що мають цим займатися. Усі тваринки мають господарів. Працівників, які з ними займаються – 11. Коли вони відвідують різні установи, песики показують свої уміння: хтось уміє танцювати, хтось відшуковувати заховані предмети.
У них дев’ять сертифікованих песиків, які мають офіційний дозвіл працювати з людьми, розповіла Наталія Кривоколінська. Усі тварини мають господарів, саме вони й доглядають і тренують своїх вихованців – загалом таких людей одинадцять. Під час відвідувань різних закладів песики демонструють свої вміння: хтось танцює, хтось шукає заховані предмети, а дехто виконує інші команди.
Наталія Очеретянко – власниця мальтійської болонки на кличку Манго. Разом вони вже чотири роки підтримують тих, хто цього потребує.
– У мене є й алабаї, дуже великі собаки, і німецькі вівчарки, але саме Манго найкраще проявив себе в каністерапії. Ми працюємо з дітками, захисниками та захисницями, які перебувають на відновленні. Їздимо до всіх, кому потрібні ніжність і турбота. Це неймовірні відчуття, коли приходиш, віддаєш частинку себе й бачиш, як твоя собака віддає тепло людям, – поділилася Наталія Очеретянко.
Перед кожною зустріччю все продумують до дрібниць. Манго купають, розчісують, аби він був доглянутий і готовий до спілкування з людьми.
До Манго та його друзів часто приходить сім’я Юхименків: 11-річна Даринка, яка має синдром Дауна, її 7-річна сестра Іринка, батьки дівчаток Анна та Олексій. Вони відвідують заняття разом і вже добре знайомі з різними вихованцями клубу.
– Ми відвідуємо каністерапію близько шести-семи років, – розповідає мама. – Це чудова терапія не лише для дітей з особливими освітніми потребами, а й для всіх інших. Після кожного візиту піднімається настрій і в батьків. Песики забирають увесь негатив. Навіть якщо прийдеш з поганим настроєм, повертаєшся додому щасливим. Усе, що турбує, відходить на другий план.
Регулярно запрошують «собак-помічників» у черкаський Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя».
Як повідомила журналістці «Прочерку» директорка Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Наталія Воронкіна, на обслуговуванні в «Жаги життя» знаходиться близько 450 осіб.
– Пропонуємо різні види послуг реабілітації. Послуга денного догляду надається 5 групам: чотири – для дітей, одна – для дорослих. Кожна група налічує 15 осіб. На нашій базі отримують послуги вчителя-реабілітолога, логопеда, масажиста, асистента з фізичної терапії, працює психолог для дорослих, для дітей.
За словами фахівчинь центру, каністерапія широко застосовується і підходить людям різного віку та з різними станами здоров’я. Вона рекомендована дітям з розладом аутистичного спектра, бо покращує комунікацію та соціалізацію. Допомагає людям із посттравматичним стресовим розладом, ветеранам, біженцям і жертвам насильства, знижуючи стрес і стабілізуючи емоції. Людям старшого віку каністерапія стимулює активність, покращує настрій і пам’ять. Пацієнтам після інсультів і травм вона допомагає відновлювати рухи і моторику. Дітям з інвалідністю чи затримками розвитку каністерапія підтримує фізичний і мовленнєвий розвиток. Пацієнтам із депресією та тривожністю вона дарує відчуття підтримки і повертає активність.
Слід пам’ятати, що довге заняття терапією може виснажувати тваринок. Найбільш ефективний час роботи з однією дитиною – 10-20 хвилин, а максимально допустимий – до пів години.
Юлія Капуш
реклама
