8 жовтня в Україні відзначають День юриста. Чим сьогодні зайняті юристи? Здавалося б, коли просто так одна країна плює на будь-які закони, взагалі на все, і нападає на іншу, направляє у сусідню незалежну демократичну країну ракети, здійснює терор, то про яке дотримання законності можемо говорити? Що можуть зараз зробити юристи? Про це говоримо з головою ГО «Черкаський правозахисний центр» і координатором приймальні Української Гельсінської Спілки у Черкаській області Тарасом Щербатюком.
– Чим правозахисники на сьогодні займаються?
– Наша організація продовжує надавати правову підтримку населенню Черкаської області та впроваджувати різні ініціативи, які спрямовані на забезпечення дотримання прав людини як на державному так і місцевому рівнях.
Якщо порівнювати ситуацію до повномасштабного вторгнення і після, я можу з упевненістю сказати про значне збільшення напрямів роботи організації та відповідно навантаження на наших фахівців. Так, з 2022 року додалося ряд напрямів роботи, які пов’язані з збройним конфліктом в України та захистом прав цивільного населення, яке проживає у територіальних громадах України.
– Які зараз основні напрямки роботи?
– Ми нині сфокусувалися на правовій підтримці населення, проведення аналізу місцевих, національних політик та впровадження кращих практик у громадах по захисту прав людини, право просвіті населення у сфері прав людини.
Базовим напрямом нашої роботи нині є правова підтримка населення яке постраждало внаслідок війни та документування воєнних злочинів, які відбуваються в Україні в рамках ініціативи «Трибунал для Путіна».
Правова підтримка населення включає первинну та вторинну правову допомогу усім вразливим категоріям населення, Це люди похилого віку, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, молодь, родини військовослужбовців, люди які живуть з ВІЛ. І це лише основні категорії осі, які найчастіше до нас звертаються. Насправді цей перелік значно більший і ми готові надати допомогу усім людям, права яких порушуються.
Якщо підрахувати, у 2022-2023 роках ми надали допомогу більше 2000 осіб. А це і підготовка документів, представлення людей в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Аналітики працюють над аналізом дієвості місцевих та державних політик. Тут варто згадати про аналіз політик Звенигородської, Ватутінської і Лисянської територіальних громад. За підсумками проведеного аналізу ми не тільки визначили поточний стан дотримання прав людини у громадах, наші фахівці розробили мапу рекомендацій для органів місцевого самоврядування, що дасть їм можливість покращити роботу та забезпечити дотримання прав місцевого населення. Загалом ми надали більше 70 рекомендацій різного характеру, що допоможе громадам краще працювати. Там усе, від порад, як краще налаштовувати роботу сайту громади до того, які програми приймати. Плюс ми з громадами домовилися, що після виправлення недоліків проведемо повторний моніторинг.
Якщо говорити про сферу державних політик, ми проводили аналіз сфері зайнятості населення, забезпечення житлом постраждалого цивільного населення. Також ми працювали над питаннями забезпечення дотримання права на освіту для дітей з числа ВПО. Аналіз дозволив нам надати низку рекомендацій органам державної влади.
– Чи є проблеми сьогодні з доступом населення до правової допомоги? Чи досить в нас організацій, які надають допомогу постраждалим?
– В умовах реформування державної системи надання безплатної правової допомоги ми спостерігаємо погіршення ситуації з доступом населення до правової допомоги. Особливо це спостерігалося на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну та в малих територіальних громадах. Це спричинено відсутністю стаціонарних бюро з надання безоплатної правової допомоги та низьку зацікавленість органів місцевого самоврядування у даному напрямку.
У нас з початку повномасштабного вторгнення з’явилося досить багато організацій, що надають правову підтримку постраждалому внаслідок війни населенню. Здебільшого це є внутрішньо переміщені особи. за даних умовах необхідно координація зусиль між організація для уникання дублювання правової допомоги та фокусування не на кількості наданої допомоги а на якості наданих послуг.
Ми бачимо наявні проблеми і намагаємося здійснювати регулярні виїзди у малі та середні територіальні громади та надавати всім категоріям населення правову підтримку. Наш девіз: «Якщо вже взялися захищати права людей, це потрібно робити якісно без дискримінації за будь якою ознакою. Всі мають право на допомогу та захист своїх прав».
- Які питання є найбільш актуальними для людей.
Насамперед це питання, які пов’язані зі збройним конфліктом: фіксація та відшкодування завданої шкоди майну та здоров’ю, оформлення статусів( дитина війни, внутрішньо переміщеної особи, членів сімей загиблих), оформлення соціальних виплат тощо.
Питань досить багато і вони є різнопланові. Наші юристи мусять розбиратися як цивільно-правових так в кримінальних та адміністративних питаннях. Намагаємося задовольнити всі запити, які надходять до організації.
– Розкажіть про ініціативу «Трибунал для путіна».
– Ініціатива реалізується з 2022 року і спрямована на збір доказів вчинення воєнних злочинів Російською Федерацією. Загалом Українською Гельсінською спілкою з прав людини вже задокументовано більше 100 000 воєнних злочинів. Якщо говорити про Черкащину ми зафіксували 184 епізоди, які стосуються вчинених воєнних злочинів росією.
Ми провели більше 50 інтерв’ю з особами, які стали свідками звірств країни агресора та супроводжуємо цих осіб для відновлення їх прав або ж наданням їм компенсації за завдану шкоду.
Хочу наголосити на важливості дачі таких свідчень. Адже нам потрібно якомога більше зібрати доказів для Міжнародного кримінального суду для притягнення до відповідальності вищого військово-політичного керівництва росії. Тому закликаю осіб, які стали свідками таких злочинів або є постраждалими зв’язатися з нами для фіксації цих подій.
Ми працюємо з усіма постраждалими: фізичні особи та бізнес. При необхідності ми допомагаємо фіксувати завдану шкоду та юридично правильно складати необхідні документи для відшкодування завданої шкоди.
Детально ознайомитися зі звітом можливо на сайті http://hro.org.ua/ або безпосередньо звернутися до Черкаського правозахисного центру. Попри наявність в цій процедурі складнощів це потрібно робити. Власне ми в цьому також допомагаємо.
Варто відзначити, що цікавою є ініціатива у Черкасах надати допомогу постраждалим підприємцям внаслідок пошкоджень від російської ракети. У державі дійсно є допомога внаслідок зруйнованого чи пошкодженого житла. Зокрема, мова про програму єДопомога. А щодо постраждалих підприємців такого механізму немає.
Скажу, що ми не вважаємо себе якимсь юридичним фронтом. Фронт один. Але все ж робота по фіксації порушень, документуванню, поданню цієї інформації до міжнародних інстанцій є важливою. І ми боремося за права постраждалих осіб. Дуже хочеться притягти вище керівництво росії до відповідальності. Робимо все можливе для настання цього моменту паралельно допомагаючи постраждалим українцям.
реклама
