реклама
Sucurity Police

реклама

Навіть поверхневе вивчення оцифрованих баз сучасних російських музеїв, зроблене восени 2023 року українськими дослідниками, виявило близько 2,5 тис. предметів археології, знайдених на території нинішнього Уманського району Черкащини і вивезених до москви, де вони й «осіли», пише “Козацький край”. Більша частина з цих артефактів – керамічні вироби Трипільської культури, прозваної археологами «загубленою культурою глиняної Атлантиди»…

Крадіжки української старовини – давня традиція «культури» росії

Культурні цінності з території сучасної України потрапляли до музеїв Польщі, Швеції, Литви, Австро-Угорщини, Німеччини та США в різний час і за різних обставин (здебільшого трагічних і нерідко — через територію росії). Але особливо значних втрат культурних цінностей завдала Україні саме росія, — йдеться в науковій монографії відомого українського історика Сергія Кота, який багато років досліджував долю української спадщини та світові процеси реституції (повернення) цінностей у країни їхнього походження. Автор монографії помер у березні 2022 року — тоді, коли росія вкотре грабувала українські музеї у щойно захоплених Маріуполі, Херсоні, Бердянську…

«Цивілізована Європа була шокована звірствами російської армії у гетьманській резиденції — місті Батурині, яке було взяте і спалене, і понад сім тисяч чоловік було вбито незалежно від віку й статі… Були розграбовані величезні колекції старожитностей, зброї і книжкове зібрання Мазепи», — говориться про один із найяскравіших епізодів пограбувань українських колекцій у минулому в монографії Сергія Кота. Відомо, що надалі ця колекція зброї стала основою приватної збірки Меньшикова, яка містилася у його палаці на набережній річки Неви у Санкт-Петербурзі.

Стихійне пограбування військами й організоване вилучення цінностей з поневолених територій до імперського центру — два основні способи, якими українські експонати потрапляли з території України до росії. Століття минали, а алгоритм залишався. Для висмоктування історичної спадщини з колонізованих територій у Російській імперії діяли спеціальні укази й розпорядження, систематично відбувалися археологічні експедиції.

Пізніше таку практику продовжили в Радянському Союзі. Українські раритети викрадалися по-різному: вивозилися до росії з поясненнями про «унікальну значимість для історії всього СРСР»; не поверталися зі «всесоюзних виставок»; були розпорошені між російськими музеями в процесі евакуації в часі Другої світової війни і не повернуті в Україну після її завершення – як і багато експонатів, вивезених нацистами до Німеччини, пізніше були передані москві, але не повернуті в Україну…

Видання «Тексти», журналісти якого вирішили продовжити справу Сергія Кота, дослідило у рамках проекту «Викрадені скарби» оцифровані експонати найбільших музеїв росії. Лише в онлайн-колекціях Ермітажу та Державного історичного музею росії восени 2023 року виявили більше 110 тисяч археологічних знахідок, які в різні історичні періоди вивезені з території сучасної України. Здебільшого їх вивозили до росії ще до проголошення Незалежності України, хоча є й винятки.

Журналісти не шукали мистецьких творів, ікон та зброї, бо їх походження вкрай важко ідентифікувати. Пограбування під час нинішньої війни також не досліджували. Додатково лише розглянули російські трюки з приховування найцінніших об’єктів на сайтах музеїв. Більшість ідентифікованих артефактів не вражають — насамперед це частини давньої кераміки, знарядь праці тощо. Проте є і справжні неоціненні коштовності з золота та дорогоцінних каменів…

У Ермітажі та «Гасударствєнном історічєском музєє» в москві – тисячі раритетних речей з Черкащини

«Козацький край» зацікавився тією частиною викрадених росією скарбів, які свого часу було знайдено археологами на Черкащині. Вони увійшли до списків найбільших знахідок дослідників, зроблених на сайтах оцифрованих колекцій головних музеїв росії: це 1987 предметів, датованих IV століттям до нашої ери з Володимирівки Уманського району (ТОП-12 знахідок у Державному історичному музеї в москві) та 504 предмети епохи енеоліту з Красноставки – колишнього села, а нині присілка села Добра раніше Маньківського, а нині теж Уманського району Черкащини (ТОП-10 знахідок у колекціях Ермітажу).

Доктор історичних наук Михайло Відейко, видатний сучасний археолог і фахівець з епохи Трипільської культури розповідає, що трипільська кераміка, знайдена в уманській Володимирівці напередодні Другої світової війни, була вивезена нацистами й комуністами до москви і Берліна. Причому росіяни пограбували історію Володимирівки ще раніше, аніж гітлерівці.

«Сенсація! Виявляється, СРСР 1940 року перестав існувати! А може він і не існував у якійсь паралельній реальності? Ось документальне свідчення цих тверджень, і не звідкілясь, а з державного історичного музею росії – ну того самого, що на червоній площі. Місце знахідки цих фрагментів посуду – «россия»? Заспокойтеся, насправді це не сенсація, а чергова історія про переписування минулого музейними працівниками за порєбріком», – з іронією прокоментував Михайло Відейко фото у соцмережах зі скріншотом сторінки Державного історичного музею в москві. Іронія науковця викликана поведінкою «колег» – нахабством чи просто банальною тупістю «музейників» москви, які зазначили біля фото археологічних знахідок, вивезених з Володимирівки  рік розкопок – 1940 і місце, яке назвали як «село Владимировка, Черкасский уезд, Киевская губерния,  россия», – так, наче у 1940 році ні СРСР, ні УРСР не існувало… Михайло Відейко зазначає: у 1943 році гітлерівці вивезли до Німеччини окупованої Умані велику кількість експонатів місцевого краєзнавчого музею, включно з частиною знахідок з Володимирівки. Проте після війни цю трипільську кераміку Володимирівки повернуто з німецькою педантичністю безпосередньо до України. Після 1945 року ці предмети в Києві, у Національному музеї історії України.

Ці трипільські вироби, знайдені у Володимирівці й вивезені нацистами з Умані, після Другої світової були повернуті Німеччиною в Україну...

Ці трипільські вироби, знайдені у Володимирівці й вивезені нацистами з Умані, після Другої світової були повернуті Німеччиною в Україну...


А що сталося з тією частиною знахідок з Володимирівки, які ще до війни вивезла і «закрисила» москва? «Ще раз про користь оцифрування музейних колекцій. Знахідки з тих, довоєнних розкопок у Володимирівці потрапили не лише до райху, але й до москви, – говорить Михайло Відейко. Причому туди – на кілька років раніше. Там у закладі “гасударствєнний історічєскій музєй” теж оцифрували свої фонди, і при бажанні не проблема знайти цілих 40 сторінок із фотознімками знахідок у Володимирівці, знайдених, як видно з шифрів, 1940 року. Цінність цих фото ще й у тому, що жодних звітів про ті розкопки нема…»

...А скарби тієї ж Володимирівки, вивезені до москви, росія не віддала й досі…

...А скарби тієї ж Володимирівки, вивезені до москви, росія не віддала й досі…


Так само «прикарманила» москва і трипільські скарби, знайдені у 1930 році на південно-західній околиці тодішнього села Красноставка. Трипільське городище площею біля 5 гектарів розташовувалося на мисі, який омивали річки Конела і Руда. Серед предметів, знайдених тоді у Красноставці, був і трипільський «бінокль» – загадковий предмет, якому приписують і культове, і навіть астрономічне (для спостереження за Місяцем) значення. Красноставський бінокль прикрашений орнаментом «трипільських хвиль» – оберегом Добра і рідної землі…

У своєму останньому блозі від 12 березня 2022 року на сайті газети «День» доктор історичних наук Сергій Кот написав, що росія після нашої перемоги має повернути Україні все, що було награбоване століттями: «Ці вимоги мають бути обов’язковою частиною українських претензій до російської влади. І над цим потрібно працювати вже зараз і невідкладно». До речі, у 1992 році росія підписала в Мінську «Угоду про повернення культурних і історичних цінностей державам їхнього походження»…

Коли знаменитий археолог і дослідник землі Черкащини Вікентій Хвойка готував до друку свою книгу, присвячену Трипільській культурі – її обкладинку власноруч оздобив ілюстрацією, в центр якої помістив трипільський "бінокль" - схожий на той, який було знайдено у Красноставці на Уманщині…

Коли знаменитий археолог і дослідник землі Черкащини Вікентій Хвойка готував до друку свою книгу, присвячену Трипільській культурі – її обкладинку власноруч оздобив ілюстрацією, в центр якої помістив трипільський "бінокль" - схожий на той, який було знайдено у Красноставці на Уманщині…


Нищити історію допомагають і «свої»…

Справедливості ради, варто зазначити, що і без окупантів в Україні часто знаходяться ті, хто готовий нищити її культурну спадщину. Так, на російськомовному інтернет-порталі «Изучи свою историю», зареєстрованому в Україні, знаходимо повідомлення про скарб з майже 4 тисяч срібних монет, знайдений начебто біля тієї ж Умані в часи Януковича, влітку 2011 року – «в глинистому грунті на узліссі обабіч міста та інших населених пунктів, на глибині 40-50 см».

Довіру до інформації викликає фото скарбу, розміщене на сайті та детальне описання монет з нього – з вказанням навіть монетних дворів, де їх відчеканено: 3593 російських копійок і деньгів, 360  півторагрошевиків і солідів Речі Посполитої і Великого князівства Литовського та 13 масивних західноєвропейських талерів. Найстаріша монета – 1538-го, найновіша – 1709 року. Про те, що з монетами уманського скарбу попрацювали справжні фахівці, говорить і той факт, що серед його монет вони визначили 28 підроблених в часи Середньовіччя. І тут же на сайті – повідомлення: «Монеты из даного клада можно приобрести в соотвествующих разделах нашего магазина». І хоча на сьогодні інтернет-торги давно закриті – ця фраза може означати, що безцінний для істориків скарб був проданий оптом і вроздріб всього якихось десяток років тому – не факт, що не до тієї ж росії…

реклама

Інші матеріали по темі:


Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100