У Черкасах перейменовано вулицю і два провулки

Розпорядженням міського голови перейменовано одну вулицю та два провулки. 

На виконання вимог Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії” відповідний документ підписав Черкаський міський голова Анатолій Бондаренко.

Згідно з розпорядженням у Черкасах перейменовано:

• вулицю 38-ї Армії на вулицю  Короля Данила;

• провулок Бородіна на провулок Лілії Лобанової;

• провулок Філатова на провулок Івана Полтавця-Остряниці.

Також нині до 19 квітня триває громадське обговорення найменування та перейменування об’єктів топоніміки міста.

На обговорення містян виносяться назви 34-х об’єктів: проїздів, вулиць та провулка.
А саме: пропонується найменувати 31 проїзд, які зараз мають цифрові позначення, їм хочуть дати назви сіл, затоплених при створенні Кременчуцького водосховища. Також планується перейменувати вул.№12 (дати назву - вул.Івана Кривуцького) і вул.Нова (вул.Олександра Кониського), а також провулок Тобілевича (на провулок Тобілевичів).

Свої пропозиції (зауваження) громадяни можуть подати в письмовій чи електронній формах до відділу підтримки громадянського суспільства: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, каб. 503; тел. 33-12-43, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

Для довідки:

Данило Романович (1201 - 1264) - король Русі (1253 - 1264), князь галицький, володимирський, Великий князь Київський (1239 - 1241). Представник роду Романовичів, гілки Володимирських Мономаховичів із династії Рюриковичів. Брав участь у битві на Калці проти монголів, був поранений (1223). Після смерті батька відновив і розбудував Королівство Руське. Зазнав нападу монголів. (1241), визнав себе їхнім васалом (1245). Уклав союзи із Римом, Тевтонським орденом та сусідніми монархами.

Сподіваючись на допомогу західних союзників, прийняв від папи Іннокентія IV королівську корону та католицьких кліриків (1253). Сприяв розвитку міст: збудував Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок, відновив Дорогичин. Час його правління — доба найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Королівства Русі. Помер у Холмі.

Лобанова Лілія Данилівна (30 липня 1922, Черкаси —-2 листопада 1992,Київ) українська співачка (лірико-драматичне сопрано). Народна артистка Української РСР (1954), педагог, доцент Київської консерваторії.
Закінчила Київську консерваторію, де й працювала 1970-1933 роках викладачем кафедри сольного співу. 1948-1970 роках — солістка Київського театру опери та балету ім. Т. Шевченка.

Одна з провідних сопрано Київського оперного театру в 1950-60-х pр. Мала виразну сценічну зовнішність. Перша виконавиця низки партій в операх українських композиторів, зокрема Гелени («Богдан Хмельницький»  К. Данькевича), Люби («Зоря над Двиною» Ю. Мейтуса), Милани, Мар'яни, Рєпніної («Милана», «Арсенал», «Тарас Шевченко» Г. Майбороди). Виконувала твори українських та зарубіжних композиторів, українські народні пісні.

Іван Васильович Полтавець-Остряниця (26 вересня 1890, с. Балаклея, Смілянський район, Черкащина (за іншими даними с. Суботів, Чигиринський район, Черкащина) — 17 січня 1957, Мюнхен, ФРН) — українськи військовий та політичний діяч, консерватор, монархіст-гетьманець, нащадок козацького роду гетьмана Якова Остряниці, офіцер російської царської армії в роки Першої світової війни, наказний отаман Вільного- Козацтва України (1917—1920). Ад'ютант гетьмана Павла Скоропадського. Генеральний писар Української Держави (1918), отаман Українського національного козацького товариства (1920-1936), у 1926 р. обраний Гетьманом Самостійної Соборної України, отаман Українського Вільного Козацтва (1936—1942)- (Українського Національного Козацького Руху (1942-1945).

Черкаська міська рада