Нічний клуб «Огненная лошадь» в Умані відмовляється виселятися із колишнього монастиря

Нічний клуб в Умані відмовляється покинути приміщення колишнього монастиря отців Василіан, яке перебуває на балансі Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань». Відновити справедливість працівники заповідника намагаються через суд, але наразі марно, пише сайт «Новий погляд».

Керівник заповідника переконаний, що цінній історичній пам’ятці завдано великої шкоди.

– Коли робили ремонтні роботи, щоб облаштувати нічний клуб, вони, звичайно, робили його для своїх функціональних потреб. Тому говорити про якусь користь, що у стінах пам’ятки перебував такий заклад, зайве. Однозначно, перебування нічного клубу в цьому приміщенні не сумісне із статусом пам’ятки, – каже Олександр Вікторович.

Нічний клуб «Огненная лошадь» у стінах колишнього монастиря діє понад 10 років. 1998 року, коли будівля була ще в комунальній власності, її передали в оренду приватному підприємцю, точніше товариству з обмеженою відповідальністю. А вже товариство з обмеженою відповідальністю на умовах суборенди передало частину приміщень монастиря під використання нічного клубу.

Утім, кілька років тому до монастиря хотіли повернутися отці василіани.

– Єдина релігійна громада, яка має моральне право на цю історичну пам’ятку, – це орден отців василіанів. Десь роки три тому вони зверталися до Міністерства регіонального розвитку та будівництва, щоб їм передали пам’ятку, але статус пам’ятки архітектури місцевого значення не передбачав тоді повернення, – пояснив директор заповідника.

За увесь час свого існування Василіанський монастир не раз змінював статус. Тут були й казарми, і суд, і навіть народний театр, а тепер у стінах історичної пам’ятки і духовної святині влаштовують лазерні 3D-шоу.

Довідка

Василіанський монастир в Умані було засновано у 1765 року за сприяння воєводи Київського Францішека Салезія Потоцького. Одним з будівничих кляштора був Шафранський. При монастирі діяло шестикласне училище, яке розпочало роботу 1766 року. Згідно із документами про заснування, при монастирі повинні були знаходитись 14 василіан, 4 місіонери, 4 професори, а також 400 учнів.

Між 1768 та 1794 з релігійного закладу монастир став центром світської освіти. Але на початку ХІХ століття російський уряд ліквідував кляштор. Будівля монастиря перейшла у відання місцевої влади, деякі речі було вивезено до музею Київського університету Св. Володимира, дещо передано до католицького костьолу Успіння Пресвятої Богородиці в Умані. Після переходу міста до відомства військових поселень, будівлю монастиря було зайнято управлінням та шпиталем поселень, а монастир перетворено на православну церкву. У 1858 р. тут було створено артилерійські казарми, в подальшому тут відбувались засідання Уманського окружного суду. За часів радянської влади у приміщенні монастиря спочатку діяв «Пролетарський театр», пізніше її було передано у відання військової частини. Лише у 1998 році військові звільнили це приміщення, і воно було надано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю.