Переселенець із Запоріжжя будує готель на Черкащині

Микола Дудник — переселенець із Запорізької області. Раніше був аграрієм, нині ж, вміння працювати на землі знадобилось для іншої справи.

Переселенець із Запоріжжя будує готель на Черкащині. Суспільне Черкаси

На Черкащині на місці занедбаної бази відпочинку пан Микола зводить готельний комплекс, пише СУСПІЛЬНЕ

"Все треба облагороджувати, тому що воно трошки занедбане і треба довести його до ладу, а для цього треба, щоб були гроші, працювати, відновлювати".

Займатися власною справою вирішив одразу, як тільки побачив місцеві краєвиди:

"П'ять лебедів є, вони сховалися десь, бобри є, білі чаплі. Поні ми в Переяславі купили, й ще ми докупили дівчинку йому, їй рік".

Хоч життя у Піщаному стало втіленням мрій, та часто чоловік згадує дім:

"Ми жили у Запорізькій області у селі Тимошівка, місяць прожили в окупації. А потім разом із сім'єю виїхали".

Удома пан Микола займався сільським господарством. Перед повномасштабним вторгненням придбав комбайни:

"Тоді перед повномасштабно війною було прибирання кукурудзи. Комбайни залишили в Дніпрі на збереженні, щоб весною прибирати й так вийшло, що почалась повномасштабна війна".

До Дніпра ж згодом і тікали родиною з окупації. Потім переїхали на Черкащину, де знайшли роботу:

"У нас готель на шість номерів. Я так думаю, тут під реабілітацію потім зробити".

Окрім його сім’ї, тут працюють й інші переселенці:

"Зоряна Євгеніївна, сусідка моя, мені помагає — адміністратором працює".

Як розповіла пані Зоряна, Микола Дудник перевіз її з родиною на Черкащину. Й нині разом живуть чотири сім'ї. Та душа кличе додому:

"Все життя я прожила там, дім ми купили, все в домі облаштували, там все наше".

Та поки добудовують готель, займаються сільським господарством, додав Микола Дудник:

"Сільське господарство, комбайни — це ж мої. Комбайнами надавав послуги раніше, так само як і тут, я надаю послуги комбайнами фермерам".

Завели господарство, розповів син Миколи — Ілля Дудник.

"Вирощуємо овець, коні є. Таке невелике господарство, але потихеньку розвиваємось. Аграрна галузь — це сезонна робота, якщо ти працюєш, в тебе є комбайни, ти відкосив все і взимку нічого не робиш, а треба, щоб була стабільність".

Тут, серед лісу й озер, де знайшли прихисток, зазначив пан Микола, і планують лишитися жити:

"Сам Бог дав, працювати є де, розвиватись є де, відкривати приватне підприємство, чого їхати, вже будемо тут. Так доля розпорядилася з нами".