На Черкащині 67 шкіл — малокомплектні. Тобто такі, де навчаються 40 і менше учнів.
Шкільний автобус. Суспільне Черкаси
У 2024 році на них чекають зміни, оскільки державі їх фінансувати задорого. Про це Суспільному розповів начальник Черкаського управління освіти Валерій Данилевський.
У 2024 році 5 березня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №245. В ній йдеться про те, що з 1 вересня 2025 субвенції закладам освіти, де менше ніж 45, а з 2026 — 60 учнів припиняться. Тож за рік утримання таких шкіл повністю ляже на плечі засновників — тобто на територіальні громади. Вони ж своєю чергою мають визначитися, що робити далі: самотужки фінансувати школи, або ж їх реорганізувати. Нині ті школи, де навчаються менше ніж 45 школярів, називають "малокомплектними". На Черкащині їх 67.
Одна з таких шкіл у Подільському. У цій школі для дев'ятикласниць Нелі та Насті чи не все стало близьким:
"Ми з самого дитинства разом — такі близькі подружки. Ми дуже звикли до цієї школи. Тут все таке рідненьке. По-домашньому".
Втім, навчального 2024 року в рідному закладі дівчата вчитимуться востаннє. Як і ще троє однокласників. Клас малокомплектний, а отже на нього чекатимуть зміни, розповіла виконувачка обов’язків голови Новодмитрівської сільської ради Ірина Кодь.
"Ми прийняли таке рішення, ми утворили ліцей Новодмитрівський і приєднали ці школи філіями. Коли ми їх приєднали, 10-11 класу в цих філіях не буде. Буде 10-11 в опорному закладі, а школи збережуться. З першого по дев'ятий клас вони збережуться", — пояснила пані Ірина.
Настя та Неля, а також старшокласники ще трьох шкіл громади: сіл Антипівки, Скориківки та Ковтунівки у Новій Дмитрівці оглянули майбутню школу. Новим учням радіють також вчителі, розповів директор ліцею Іван Кисіль. Аби допомогти школярам адаптуватись до нової школи, влаштували зустріч:
"Цілий день побути в школі, побувати на уроках, прохарчуватися з нами в нашій їдальні, відчути, як це бути учнем Новодмитрівського ліцею. А з нового року, якщо вони прийдуть до нас, щоб для них це було не в новину".
Школи в Антипівці, Скориківці, Ковтунівці та Подільському зачиняти не будуть, пояснила Ірина Кодь. Вони стануть школами-філіями Новодмитрівського ліцею.
"Десятого-одинадцятого класу в цих філіях не буде. Будуть вони в опорному закладі, а школи збережуться".
У майбутньому класі Нелі та Насті уже не п'ять учнів, як у їхній школі, а 21:
"Однокласники привітні, вчителі привітні, дуже добре нас зустріли. Уроки цікаві, незвичайні", — поділилася враженнями одна з дівчат.
Школа на Черкащині. Суспільне Черкаси
У рідній школі за учнями сумуватиме класна керівниця Алла Полішко:
"Ми їх любимо всі, ми до них звикли, але ми розуміємо, що таке піде їм на користь".
Пані Алла у школі в Подільському колись навчалася сама. Тепер викладає українську мову, літературу та історію:
"Я розумію, що як складно нам не було, ми знаємо і розуміємо, що в сільських школах з кожним роком дітей все менше і менше. А в містах більші класи, краще обладнання, кращі умови. Все ж таки опорний заклад дає профільну освіту".
Тетяна Гончаренко — нині заступниця голови Новодмитрівської сільради. Колись була директоркою школи у Подільському. Там навчалися понад 300 дітей.
"У нас тут був потужний радгосп, було багато робочих місць, багато діток у цьому закладі. Починали ми теж із дев'ятирічної школи, але в ній було багато дітей".
Тому дев'ятикласники вирішили влаштувати випускний, а їхнє фото з'явиться на стіні поруч зі світлинами випускників попередніх років.
"Ми не планували, що це буде так швидко, але це розпочалося дуже швидко. Як сказали, що прийдеться переходити в іншу школу, ми вирішили зробити випускний з дев'ятого класу і коли проходять репетиції стає дуже сумно, аж плакати хочеться", — розповіла Неля.
Втім, засмучуватися не потрібно, а навпаки — радіти, бо ж мета реформи — кращі знання для успішнішого майбутнього, розповіла начальниця управління державної служби якості освіти Черкащини Оксана Компанієць.
"Результати ЗНО, або НМТ, ми бачимо, що, на жаль, діти у сільській місцевості, з сільських шкіл показують гірші результати, ніж у міських школах і тут логічно виникає питання: а що з цим робити?".
З одного боку маленький клас — це більше уваги до кожного школяра. З іншого — неможливість розвинути соціальні навички важливі для дорослого життя, пояснила Оксана Компанієць.
"Діти не мають можливості застосовувати групові методи дослідження. Їм складно сформувати ті ж самі соціально-емоційні навички, які допомагають якісному навчанню. Діти не можуть формувати навички, які стосуються стійкості, які стосуються довіри, які стосуються взаємодії. З іншого боку, такі малокомплектні школи мають проблеми з кадровим забезпеченням — це теж є факт, бо в маленьких закладах освіти вчителю-предметнику важко набрати години. Виходить, що вчитель змушений викладати кілька дисциплін".
Найбільше малокомплектних шкіл області саме в Золотоніському районі — близько 30%, розповів начальник обласного управління освіти Валерій Данилевський. Найменше — у Черкаському, їх там сім.
"В Україні у 2022 році відбулось дослідження PISA, воно стверджує, що учень міської школи в середньому на три-п'ять років випереджає рівень розвитку учня сільської школи", — додав Валерій Данилевський.
Інша проблема, з його слів, — фінансова.
"Сьогодні утримання одної малокомплектної школи, є такі школи в Монастирищенському районі, там 121 тисяча гривень на одну дитину в рік. Кожна малокомплектна школа це 80-100 тисяч на одну дитину в рік. Це дуже великі видатки й держава не може їх утримувати".
Тож, коли реформа вступить у дію, громади муситимуть фінансувати школи самостійно. Втім, це значно перевищує бюджет громади, додав Валерій Данилевський:
"Ішли таким шляхом, що створювали філії опорної школи. А деякі школи, де п'ять дітей, вони з часом ліквідовуються, або призупиняють свою діяльність".
Утім, наповнити школу могли б діти-переселенці:
"Дуже багато людей на початку війни виїхало за кордон. Ми бачимо, що за два роки їхні батьки там оселилися, вони мають роботу, житло і важко розраховувати, що батьки повернуться в Україну і діти ці також навряд чи повернуться. Частина приїхала із тимчасово окупованих територій, але вони не перекривають той відтік дітей, який відбувся з початку війни".
Тому нині лишається сподіватися на підвищення народжуваності в Україні.
реклама
