реклама Делікат

«Ну уявіть, у Канівських горах зроблять таку величезну монолітну чашу на 20 футбольних полів, бетонну. Резервуар з водою. І коли в часи потреби, в пікові часи, ця вода буде проходити з верхнього водозбору в нижній по турбінах, буде вироблятися енергія і передаватися на Канівську ГЕС. От воно буде вібрувати, постійно колотитися, звідти висмоктуватися, вкидатися, скидатися».

Камʼяний хрест у Трахтемирові. Суспільне Черкаси


Такі дії можуть змінити тектонічну будову ґрунту і вплинути на біосферу в цілому. Йдеться про проєкт будівництва ГАЕС на Черкащині. Її спорудження може зруйнувати тамтешню екологію, вважає завідувачка наукового сектору заповідника "Трахтемирів" Ірина Воропай.

Про зведення ГАЕС, козаків та що спільного має півострів з країнами Скандинавії — в інтерв'ю Суспільному.

Трахтемирівський півострів, що розташований на Черкащині, унікальний та має гірський рельєф. Тут є скіфське городище, козацький цвинтар і залишки монастиря. Тут в радянські часи планували звести ГАЕС, а 30 років тому створили Державний історико-культурний заповідник. Утім нещодавно зʼявилася інформація, що у 2025 році на території заповідника планується будівництво Канівської гідроакумулюючої станції.

Пані Ірино, Трахтемирів відомий, як перша столиця війська Запорозького, що нині тут знаходиться?

Нині на цих просторах — державний історико-культурний заповідник "Трахтимирів". Колись тут стояла церква, яка пережила війну, тут стояла сільська рада колишня, а знизу знаходяться підтоплені ферми колишні і людські городи. Нині тут пустий півострів, на якому живуть кілька людей.

Півострів омивається Дніпром, має гірський рельєф. Як в центральній частині України міг сформуватися така місцевість?

Формування відбувалося в льодовиковий період. Вплинув і тектонічній процес, і антропогенний фактор. Льодовик йшов із Скандинавії, перегортав те, що траплялося на його шляху. І коли ми проходимо трахтемирівськими просторами, цю скандинавську гальку навіть інколи бачимо. Гори порівняно невисокі. І в Трахтемирові вони не є так яскраво виражені. От ближче до Бучака, на південній околиці вони яскравіші, потужніші, що підтверджено тим, що український кінематограф не один фільм знімав на Трахтемирівських просторах. "Від Трехтимирова до Бучака", "Іванове дитинство". Документальний фільм "Сон" дуже цікавий: про життя останніх жителів, побережжя тих, які відселялися, їхня історія. Довженко знімав натурні зйомки для фільму. Тож Канівські гори є тією принадою, яку дійсно треба берегти.

Як саме людський фактор може вплинути на збереження заповідного фонду?

Трахтемирівський півострів не можна утримувати без втручання людини. Все одно, природа бере своє. Але процеси треба коригувати. Тільки трішечки попустиш, кинеш на самоплин — буде маса проблем, і дороги розмиватимуться, і поля непридатні стануть, і лісами треба займатися. Це й випад деревини, це біологічний опік, і клімат, і фактори різні, дотичні до цього. Тож це докладання людських рук. Вся ця краса, ця зелень, ці балки, луки, яри — це не є природним явищем, це частково і рукотворний процес. Після Другої світової війни це була випалена земля. А коли тут стояли укріплені німецькі позиції в 1943 році, під час Другої світової війни, то тут теж вирувало все, і залишилася нам в спадщину випалена земля. Тому було створено дві лісогідромеліоративні станції. Одна — Ржищівська, друга — Канівська для того, щоб відтворити цей рельєф і відновити Канівські гори. Планові лісові засадження і планові відповідні роботи, які були проведені, і є сьогоднішньою візитівкою, і є цією красивою картинкою, що ми спостерігаємо.

1609020653550840637

Як щодо археології, що тут розташовано?

Тут неймовірна кількість багатошарових поселень, тобто нашарування однієї і більше археологічних культур. Тобто дуже багато таких прикладів, як давньоруського періоду, потім зарубинецької культури перед тим, скіфська культура була. І таких об'єктів тут надто багато. Є у нас пам'ятка національного значення — літописний заруб. Це була рідкість для тих часів, тому що Переяславське князівство мало муровані храми, Київ мав, Чернігів. Ну а щоб така непримітна територія, як село якесь Зарубинці чи Монастирок і їхні довкілля, мали муровані споруди і кілька храмів? Чому? З якою ціллю?

Ви говорите про археологічні нашарування. Чи відбуваються нині тут якісь наукові дослідження?

Останні серйозні такі розкопки проводилися кількома експедиціями інституту археології. Це у 2000 році Велика Трахтемирівська експедиція була поділена на кілька загонів: Давньоруський загін, Скіфський загін. І було розкопано одну з найбільших пам'яток — це вал Скіфського періоду, 6-7 століття до нашої ери. Це неймовірні зусилля археологи зробили, розкопали підніжжя велику валу і витягли неймовірно великий об'єм матеріалів скіфського періоду. Це маса різних наконечників, відстріли із різнотиповим загостреннями, шипами, з викрутами, різними лопатами, цікаві дуже неймовірно матеріали. Через те, що в Трахтемирові глиняні грунти – артефакти добре збереглися. Навіть скіфський меч дійшов до нас в чудовому стані.

Який історичний період охоплює археологічний комплекс, що тут розташований?

Проміжок дуже великий. Від пізнього палеоліту — це 130 тисяч років тому і завершуючи добою Козаччини. Ми притримуємося версії, що все-таки Трахтемирів — це перша столиця реєстрового козацтва. Є різні протиріччя з цього питання, є апелюючі до цього питання. Це місце, за яке треба боротися, не дарма. І козаки боролися, відвоювали не одне століття.

Чому козаки обрали це місце, як ви думаєте?

В усі часи Трахтемирів був малодоступним. Це цікаве місце, це красиве місце, воно віддалене, приховане, таємниче. І воно містичне місце. Козаки не вибирали будь-яку локацію, що можна прийти сьогодні, як на долоні тебе побачити, знайти і зненацька зайти, щоб тебе не помітили. По-перше, водна стежка була, непересічні дороги, якими нелегко було пробратися. І місця для збору війська теж тут були. Ви ж знаєте, що із Трахтемирова був успішно зібраний і організований похід Гетьмана Сагайдачного? Тож, можливо, тут якась містична частинка закладена.

Чи збереглися якісь споруди, що ілюструють той період козаччини?

Трахтемирів цікавий тим, що історія багатюща, а от архітектури, на жаль, взагалі не залишилося. Тому що, по-перше, фактори були такі, як Друга світова війна, село відселене було. І не залишилося ніякого натягу на те, що тут було велике процвітаюче село, лише кілька садів залишилося того часу. Школу останню зруйнували колишні власники ландшафтного парку "Бакаї". Ми їх так називаємо умовно. Тобто, очільники ті, хто створили ландшафтно-регіональний парк, коли заходили на цю територію. Єдина архітектурна пам'ятка, яка залишилась, яку останній пан побудував. Вона була зруйнована, і натомість побудоване летовище. Єдине, що залишилося — братська могила і залишки храмів, що затоплені. На фундаменті одного з них було уже в середньовіччя відбудовано Козацький монастир. Всі оці пам'ятки наші, частина тих, що досліджених, частина недосліджених знаходяться то в ярах, то в кручах, то під чагарниками, то на відкритих просторах. Тобто тут над археологічними об'єктами неймовірний обсяг роботи.

В травні 2021 року прийняли стратегію розвитку заповідника. Це було до початку повномасштабного вторгнення, чи встигла запрацювати ця програма?

Так, програма працює. Все, що прописано в стратегії, виконується. Добрі пішли у нас зрушення, можна сказати так, в напрямку роботи із територіальною громадою Бобрицькою. Громаді стало цікаво, що туризм — це є невід'ємна складова сьогодення. Це важливо. Важливо закликати і до просторового плану розбудови громади, і до туристичних локацій, які треба започатковувати. З нашими напрацюваннями і їхнім бюджетом ми зробимо серйозні зрушення найближчими роками. Дай Боже, щоб закінчилася війна, щоб настав мирний час.

Чи зараз під час війни продовжується екскурсійна діяльність?

Звичайно. На цей напрям практично працюють всі. Але діють не всі маршрути. Трахтемирів взагалі закритий. Тому що маршрути проходять по лісистій території. А відвідування лісів у Черкаській області наразі заборонено. Працюємо по інших локаціях, де більш безпечно, ближче до села. Люди йдуть і, можемо сказати, в цьому році набагато менше відвідувачів, ніж у попередні роки. Особливо здивувало нас літо, мало відвідувачів було.

Також є інформація, що у 2025 році на території заповідника планується будівництво Канівської гідроакумулюючої станції. Про це сказав гендиректор "Укргідроенерго" Ігор Сирота в своєму інтерв'ю для Forbes. Скажіть, як це може впливати на розвиток Трахтемирова?

Будь-який об'єкт, який буде будуватися, це інородне тіло на заповідній території. Звичайно, це впливатиме негативно. Це однозначна думка. Науковці визначили цю проблематику як номер один, яка завадить взагалі Канівським горам. Вона спричинить ланцюгову реакцію, можна сказати, сама побудова цієї станції. Тому що, по-перше, ніяке велике навантаження у цих горах давати не можна. Вони є молоді, вони в стадії розвитку.

По-друге, це вплине на саму акваторію, тому що коли буде з нижнього водосховища, тобто із артерії Дніпра, забиратися вода з насосами, вкачуватися в верхнє водосховище, яке буде перепад там більше 200 метрів. Ну уявіть, у Канівських горах зроблять таку величезну монолітну чашу на 20 футбольних полів, бетонну. Резервуар з водою. І в нього треба закачати, коли електроенергія дешева, в нічні часи за пільговою ціною закачати воду. Правильно? Стоятиме цей резервуар з водою. І коли в часи потреби, в пікові часи, ця вода буде проходити з верхнього водозбору в нижній по турбінах, буде вироблятися енергія і передаватися на Канівську ГЕС. Потім розподілятися, куди там потрібно. От воно буде вібрувати, постійно колотитися, звідти висмоктуватися, вкидатися, скидатися. Ми не знаємо, що знаходиться на дні Канівського водосховища. Ми не знаємо ще наслідків Чорнобиля. Дуже багато осіло різного осаду з того моменту. І він поки непорушно лежить на дні. Тому що два каскади пройшло, і воно осіло, і в певній мірі в Канівському водосховищі. Коли це буде підійматися, вібрувати, як це на водну екосистему вплине — ніхто не знає. Як це вплине на рівень ґрунтових вод в регіоні, теж ніхто не знає. Тому що глобальні дослідження ніхто не робив.

Третій момент — як це на довкілля вплине? І стресовий елемент на біосферу. Фауна і флора — як вони будуть переживати ці моменти? Ну, ніхто цього не знає, ми цього не знаємо. Увесь науковий світ абсолютно проти.

На вашу думку, як науковиці, що потрібно для того, аби вберегти цю територію?

Канівські гори потрібно внести до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Це як перший крок, це як невідкладний крок. Це єдиний, що може наразі врятувати гори. І тоді уже по-серйозному ставити проблему будівництва. Як сказали геологи, будівництво можливо, на лінії Канівських гір над водосховищем, але не в районі Бучака, в районі між Ржищевом і Трахтемировом. Там гори складніші, не такі м'які, нижче юрські глини, ближче підходять до поверхні, і вони є м'якими, і на них тиснути сильно не можна, і вони можуть продавлюватись. А тут кристалічний щит, гранітний, вищий підходить, і тут не така усадка буде. Тут можна більшу нагрузку давати на гори, тому що тут виходи жорстких порід трошки вищі. Але цей варіант не підходить власне "Укргідроенерго". І вони схильні більше до того сталого проекту, який вони започаткували ще в 90-х роках.

Це не прості місця, і їх треба берегти. Коли не можемо вберегти ми, людський фактор безсилий, місця сили самі стають на захист свого природнього середовища. Це місця для нашої української нації, які не роздільні, не подільні від народу. І ці потужні місця будуть підсилювати і надихати нас до того моменту, поки буде потрібно. Не забувайте, що це святиня, яку треба берегти.

реклама

Коментарі  

 
+4 #6 Андрій 24.09.2024 20:35
Цитую Дід Кривалівський:
Треба думати як принести більше користі людям - енергію, воду. Про архітектурні слої треба думати в останню чергу. Від того що розкопаєш горшік - людину щасливішою не зробиш (якщо ти не Віктор Ющенко).

Діду, ви і подібні вам вже призводили до того що в 2014му Україна зустрічала росіянів голіруч. Може натомість вам треба обирати, або й бронювати місце на цвинтарі, бо так за молодими і не буде де ховати?

Якщо вам байдуже майбутнє України, то може ви не в тій країні живете? Бо майбутнє вибудовувать патріоти, а щоб ті патріоти були, вони повинні знати своє минуле.

Таке враження, що ті граблі на які ви постійно наступаєте так мізки і не вправили.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+1 #5 Техасець 24.09.2024 16:18
что ни прочту про штат айова
прекрасно й там идут дела
а жаль хорошая бы рифма
была
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+4 #4 Перехожий 24.09.2024 12:56
Цитую Зінченко:
...ну тоді лишається атомна біля Чигирина...................

В штаті Техас вітрова енергетика дає більше потужності ні атомна і теплова.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-7 #3 Дід Кривалівський 24.09.2024 03:10
Треба думати як принести більше користі людям - енергію, воду. Про архітектурні слої треба думати в останню чергу. Від того що розкопаєш горшік - людину щасливішою не зробиш (якщо ти не Віктор Ющенко).
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-4 #2 Черкаський підприємець 23.09.2024 14:21
Чаші бути! І дно її, а це мільйони м², викладемо тротуарною плиткою! Якщо столічниє асфальтёри підряд не перехватять. А коли перехватять, то на її берегах одгрохаємо потужну набережну! І всю її в плитку одягнемо, і платанові гаї навкруги засадимо! Треба поспішати, доки йде війна й з грошима проблем нема.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-4 #1 Зінченко 23.09.2024 13:51
...ну тоді лишається атомна біля Чигирина...................
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат

bigmir)net TOP 100