За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я сказ входить до п’ятірки хвороб, спільних для людини й тварини, що завдають найбільших соціально-економічних збитків. За оцінками, сказ стає причиною 59 000 смертей людей щороку в понад 150 країнах.
В Україні останні 30 років епідемічна ситуація щодо захворюваності людей на сказ лишається нестійкою: реєструються поодинокі випадки захворювання, є умови для його поширення. Тож зберігається тенденція до зростання рівня захворюваності.
У 2024 році випадки сказу серед людей виявили в Харківській та Дніпропетровській областях.
Яка ситуація зі сказом у Черкаській області?
Востаннє на Черкащині сказ у людини зареєстрували в липні 2003-го у Звенигородському районі. Батьки дитини, яку покусала безпритульна кішка, не звернулися за медичною допомогою. Через це, не отримавши необхідних щеплень, дитина померла. Про це пише Черкаський обласний ЦКПХ
У 2024 році, за інформацією Держпродспоживслужби, ситуація із захворюваністю на сказ серед тварин значно погіршилась. На 38-ми адміністративних територіях виявлено 94 випадки сказу серед тварин: у 38 собак, 39 котів, 14 лисиць, 2 кіз, 1 єнотовидної собаки.
Кількість осіб, які звернулись по антирабічну допомогу внаслідок нападу тварин, збільшилась на 17,9 % і становить 2168 людей. Антирабічні щеплення призначили 37,8 % постраждалих, 819-ти особам, що в 1,6 раза більше, ніж у 2023 році.
Упродовж січня 2025-го, за інформацією Державної регіональної лабораторії Держпродспоживслужби, в Черкаській області сказ лабораторно встановлено у дев’яти тварин: трьох котів, п’яти собак та однієї лисиці. Від нападу хворих на сказ тварин постраждали 20 черкащан.
Головними причинами поширення сказу є:
- недостатнє проведення регуляції чисельності основного носія сказу – лисиці, та інших видів диких тварин
- неефективна робота з локалізації й ліквідації осередків сказу серед тварин.
Чим небезпечна недуга?
Сказ (водобоязнь) – особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно тяжке і невиліковне інфекційне захворювання, яке неминуче закінчується смертю.
Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок потрапляння її слини на свіжі поранення, подряпини або слизові оболонки.
Особливо небезпечним є те, що вірус може з’являтися у слині тварини за кілька днів до появи перших симптомів. Тобто тварина може поводитися цілком природно, але бути інфікованою. Небезпека може приховуватися навіть у вашому домашньому улюбленці. Тому після укусу будь-якою твариною потрібно йти до лікаря.
Шляхи передачі сказу
Інфікуватися від хворої тварини можна через:
- укус;
- подряпину чи мікроушкодження шкіри;
- потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.
Перша допомога при укусі твариною
- Якнайшвидше ретельно промийте рану, подряпини, садна чи заслинені місця струменем води з милом.
- Обробіть краї рани спиртом 70% або настоянкою йоду 5%. Накладіть стерильну пов’язку. Ці заходи значно знизять ризик розвитку сказу.
- Негайно зверніться по медичну допомогу до травматологічного пункту. У разі його відсутності – до хірургічного кабінету або хірургічного відділення лікувально-профілактичного закладу.
- У разі підозри на зараження сказом потрібна негайна імунізація, адже дія вакцини проявляється через 2-3 тижні.
Вчасно і кваліфіковано проведена первинна хірургічна обробка ран та вакцинація проти сказу можуть вберегти вас від трагічних наслідків.
Профілактика захворювання
У разі укусу, пошкодження шкіри, ослинення хворою на сказ твариною, людині показане введення антирабічної вакцини. Таких щеплень, за класичною схемою, має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні.
Після появи симптомів специфічного лікування не існує, захворювання практично завжди закінчується летально.
Для профілактики сказу необхідно:
- щороку вакцинувати тварин,
- дотримуватись правил їх утримання,
- уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами.
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису