Депутати Золотоніської міської ради не підтримали пропозицію благодійної ініціативи «Героїка» на спорудження пам’ятника воїнам армії УНР.
Після отримання офіційної відмови активісти звернулись до настоятеля Свято-Успенського собору Української Православної Церкви Московського Патріархату м. Золотоноша отця Ярослава. Священика просили про дозвіл встановити пам’ятний знак на території релігійної громади, обґрунтовуючи таке клопотання тим, що біля храму загинуло четверо воїнів армії УНР. На ім’я митрополита Черкаського та Канівського Софронія (Дмитрука) було скеровано лист-прохання, у якому містився ескіз пам’ятника та детальне історичне обґрунтування. Однак відповідь Черкаської єпархії УПЦ МП, за словами представників «Героїки», поставила «жирну крапку» в справі вшанування полеглих українців у Золотоноші. Активістам повідомили, що територія релігійної громади надто маленька для спорудження пам’ятника.
Варто зазначити, що вже в роки незалежної України у Золотоноші відкрили пам’ятник генерал-лейтенанту Російської імператорської армії Д. Неверовському. Для бронзового погруддя та гранітного постаменту знайшлося і місце біля Свято-Успенського собору, і гроші в міському бюджеті.
У грудні 2012 року Сухинська сільська рада Корсунь-Шевченківського району Черкаської області відмовила у наданні дозволу на спорудження пам’ятника воїнам 4-ої київської дивізії армії УНР на площі перед сільською радою. Як і у випадку із Золотоношею, всі витрати, пов’язані із будівництвом пам’ятника, брали на себе жертводавці.
Довідка
15 лютого 1920 року кінний полк Чорних Запорожців та кінні сотні ім. Петра Сагайдачного та Костя Гордієнка атакували два відділи ЧОН (рос.: «Части особого назначения», – частини, які займалися ліквідацією антибільшовицьких виступів цивільного населення), що дислокувалися у місті Золотоноша. Найзапекліші бої розгорнулися на берегах річки Золотоношка та під мурами Свято-Успенського собору. За результатами бою українці понесли такі втрати: чотирьох козаків убили, трьох поранили та поранили 9 коней. Ворог зазнав до 100 чоловік втрат. Бій за місто Золотоношу став однією з найуспішніших наступальних операцій армії УНР у першому зимовому поході (06.12.1919-06.05.1920).