26 квітня – роковини Чорнобильської катастрофи, і в цьому році минає вже 39 років з дня цієї трагедії.
Події того дня поділили історію України та результати спостережень за станом довкілля на дві частини: до аварії і після аварії, повідомляє очільник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань.
У передаварійний період вимірювання потужності експозиційної дози гамма – випромінювання (ПЕД) на метеостанціях проводились приладом ДП-5, для якого мінімальний рівень ПЕД, що визначається, становить 50 мкР/год. Таким чином, за даними спостережень гідрометслужби, рівні гамма-фону на території області до аварії були < 50 мкР/год.
Після аварії на ЧАЕС спостереження за рівнями гамма-фону на території Черкащини у травні та червні 1986 проводились кожні три години. Максимальний виміряний рівень ПЕД у м. Черкаси складав 170 мкР/год, зареєстрований 5 травня у строки спостережень 10, 13, 19, 22 год. та 01 та 04 години 6 травня 1986 року. З 15 червня рівні радіоактивного фону вже були в межах 23 – 33 мкР/год.
У 1991 році Урядовою постановою 99 сіл Черкащини було віднесено до зони посиленого радіологічного контролю, а села Тростянець Канівського району, Петрівська Буда Лисянського району, Чичиркозівка і Княжна Звенигородського району віднесені до зони гарантованого добровільного відселення.
За час, що пройшов після аварії, радіоактивність таких техногенних радіонуклід, як Цезій-137 та Стронцій-90, що осіли в грунтах області, знизилась вдвоє. Радіоактивність у випадіннях з атмосфери на територіях у Черкасах та Золотоноші по значенням Стронцію-90 вже досягла до аварійних значень. Вміст Цезію-137 поки що перевищує значення до аварії.
На теперішній час стан радіаційної обстановки на території області є стабільним. Про це свідчать 8-разові щоденні результати спостережень на метеостанціях. Впродовж останніх трьох років середні за місяць значення рівнів гамма фону в містах Жашків, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань, Чигирин, Черкаси та с. Озірна Звенигородського району коливаються в межах 11 – 13 мкР/год. Допустимий рівень природного гамма-фону становить 25 мкР/год.
Проте ймовірність підвищення радіоактивності приземної атмосфери можлива у випадку техногенних аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах як на території України, так і за її межами. Також у випадку масових пожеж у Чорнобильській зоні. У цьому випадку досить важливо своєчасно відреагувати на таку ситуацію, тобто вказати на відповідні міри захисту для населення.
На фото ветерани гідрометеослужби Валерій Деревець та багаторічний керівник Державної гідрометеорологічної служби України В’ячеслав Ліпінський визначають рівні радіоактивного забруднення природного середовища в зоні ЧАЕС.
рекламаЦікаві новини звідусіль
