За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові Президент постановив:
Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” КАНДАУРОВУ Олександру Володимировичу – старшому солдату (посмертно).
Указ датований 8 травня.
Нагадаємо, що поховали Героя з усіма належними Воїну почестями 28 вересня 2022 року на сільському кладовищі у рідній Сатанівці. Про це писала Монастирищенська міськрада.
Народився Олександр Кандауров 10 березня 1998 року у селищі міського типу Межова Дніпропетровської області. У 2005 році разом із сім’єю переїхав на Черкащину в село Сатанівка. Того ж року Олександр пішов до першого класу Сатанівської загальноосвітньої школи. Вчився добре, любив спорт, приймав участь у різноманітних шкільних заходах, був активним, любив жартувати.
Після закінчення школи у 2016 році наш Герой вступив у ДНЗ «Монастирищенський професійний ліцей», де здобув професію електрогазозварника. Закінчив навчальний заклад із відзнакою. Ще навчаючись у ліцеї, став працювати в ТОВ КЗ «Енергетик». Восени 2018 року був призваний до лав ЗСУ. Службу проходив у зенітних ракетно-артилерійських військах. Повернувшись з армії, Олександр продовжив займатися улюбленою справою. Працював зварювальником у місті Бровари Київської області на заводі котельного устаткування.
Ранок четверга, 24 лютого 2022 року, змінив все… Вже надвечір 24 лютого він, полишивши все, повернувся до рідного села, а на наступний ранок пішов до територіального центру комплектування. Наш Герой був одним із найперших добровольців, які стали на захист рідної Неньки-України від кровожерливого російського окупанта. Потрапивши на фронт, воював у складі 72-ї ОМБ ім. Чорних Запорожців помічником кулеметника, спочатку на Броварському напрямку, далі – Сумщина, Харківщина, Донеччина.
За 7 місяців війни він бачив усе і пережив багато, але продовжував будувати плани на майбутнє, після Перемоги. В одному із інтерв’ю Олександр сказав журналістам: «Боюся, що не встигну здійснити свої плани: побудувати дім, щоб був затишний двір, не встигну створити сім’ю. А так хочу, щоб мною пишалися батьки. І бачили, чого я досяг. От за це боюся найбільше. Що не встигну».
На жаль, не встиг… 25 вересня 2022 року поблизу села Павлівка Вугледарського району Донецької області під час виконання бойового завдання, жертвуючи своїм життям, наш Герой разом із побратимом прикривали відхід своїх товаришів, які евакуювали поранених. У цьому бою старший солдат Олександр Кандауров отримав смертельне поранення.
рекламаЦікаві новини звідусіль
