Частина земель у селах Думанці, Чубівка та Вергуни не придатна для польових робіт.
Однією з причин стало руйнування шлюзу дамби на річці Тясмин. Нині рятувальники моніторять рівень затоплень, для цього організували мобільну оперативну групу для моніторингу ситуації та використовують безпілотники, пише Суспільне.
Дослідження проводять двічі на день, аби контролювати площу затоплення, розповіла речниця Головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій в області Юлія Норовкова.
Агроном Олександр Ситник — власник поля площею 35 гектарів, яке нині на третину затоплене водою.
"Була річечка така прокопана для того, щоб вода сходила. На полі була кукурудза, а тепер уже як вода зійде будемо дивитися, щось планувати. Воно чергується: рік — і затопило, рік — і затопило. Минулого року не так було, а в цьому все розлилося", — розповів він.
Загалом пан Олександр тисячу гектарів полів у селах Думанці, Чубівка та Вергуни. З них чверть нині непридатні для польових робіт. Коли зможе засіяти їх знову — фермер не знає:
"Ми ж не знаємо скільки буде стояти вода. Навіть якщо вона і піде, то волога це може й добре. Тільки ж якщо там розлилося так, щоб рибу можна ловити, то наче вже зовсім по-іншому. Посадити можна щось, але це буде може середина травня. Тоді вже треба закінчувати посівну, а ми тут будемо починати її".
Фахівець з організації застосування безпілотних систем Головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій в області Олександр Максимець розповів, навіщо рятувальники запускають дрон над полем:
"Під час періоду водопілля працює аеророзвідка, щоб моніторити підвищення рівня води".
Площу затоплення фахівець вимірює двічі на добу:
"Пролітаю по краю села і дивлюсь чи не дійшла вода до будинків".
Підтоплену територію Олександр Максимець моніторить з кінця лютого. З його слів, протягом цього часу до приватних будинків вода не доходила:
"Рівень води піднявся, річка вийшла з берегів, але без загроз затоплення житлових будинків, для нас це зараз головне".
Город місцевої жительки Алли Мостіпан розташований на підвищені за сто метрів від затопленої ділянки. З її слів, водопілля позитивно впливає на врожай:
"Це добре для зерна, пшениці, всього, що сіється, садиться на зиму. Моя думка така, що воно все запасається водою і починає активно рости".
За словами речниці Головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій в області Юлії Норовкової, однією з причин затоплень цих територій стало руйнування шлюзу на дамбі в Кам’янці.
"Від нас залучали мобільну оперативну групу для моніторингу ситуації, також працювали наші мобільні пости, БпЛА. Продовжуємо моніторити ситуацію задля того, щоб потім оперативно реагувати на наслідки, якщо вони будуть", — розповіла вона.
Додала: ці затоплення не пов’язані зі сходженням талих вод, наслідки яких ліквідовують з лютого.
"Із 15 лютого ми відкачували талі води, було 163 звернень, на 74 ми відреагували, відкачали майже 8 000 кубометрів води. Станом на зараз люди не звертаються щодо талих вод".
Попри це, пояснила метеорологиня Діана Мовсесян, нині на малих та середніх річках розвивається водопілля. Другим етапом очікують його на Дніпрі.
"На окремих річках були різкі підвищення рівнів води з виходом води на заплавні території, проте вихід води це в принципі природний процес і для цього періоду це не є чимось критичним", — зазначила вона.
реклама