Трохи більше сорока відсотків навчальних закладів Черкащини забезпечені психологами. Найвідчутніший дефіцит цих фахівців – у селах. Через низьку зарплату психологи відмовляються влаштовуватися на роботу до шкіл, хоча сьогодні через проблемних учнів у навчальних закладах як ніколи відчувається потреба у таких спеціалістах, пише «Молодь Черкащини».
– Буває, навіть викликаєш його до дошки, а він тікає. В оцінках також сильно «з’їхав», – розповідає вчителька.
Такі ситуації непоодинокі й можуть виникати в кожній школі. Розбиратися в тому, чому діти так поводяться, покликані шкільні психологи. Але саме цих спеціалістів бракує у школах Черкащини. Найбільш відчутно це у селах.
– Лише трохи більше сорока відсотків шкіл області забезпечені психологами, – розповідає методист-практичний психолог обласного центру практичної психології й соціальної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Тетяна Артеменко. – До того ж, 2012 року вперше за останні роки кількість психологів у школах не збільшилася, а навпаки, зменшилася. Це тривожна тенденція.
Причина дефіциту – в низькій оплаті праці цих фахівців, адже навантаження психолога залежить від кількості учнів та від того, сільська чи міська це школа. Наприклад, якщо в сільському навчальному закладі навчається до 99 дітей, то його шкільний психолог працюватиме на 0,25 ставки. Коли ж дітлахів більше сотні, психолог отримуватиме 0,5 ставки. А для повної ставки в навчальному закладі має бути вже 300 школярів. Дещо інші вимоги діють у міських школах – стовідсоткову ставку психолог отримає у школі, де вчаться 700 і більше школярів.
Через низьку зарплату серед шкільних психологів ще й плинність кадрів спостерігається.
– Ті, хто працював по десять-п'ятнадцять років, кидають цю роботу. На їхнє місце приходять молоді спеціалісти. І це добре, що вони влаштовуються у школи, але для того, щоб стати хорошими фахівцями, їм знадобиться не один рік. А потім вони бачать, що зарплата низька, й також ідуть зі шкіл, – пояснює Тетяна Артеменко.
Врятувати ситуацію могло б створення центрів практичної психології. Особливо актуальні вони для районів.
– Один такий центр об’єднував би кількох психологів, які б за розкладом виїздили до різних навчальних закладів, – додає Тетяна Артеменко. – Таким чином, спеціалісти охопили б усі школи. І це вирішило б проблему, бо нині ж психолог з однієї школи не може обслуговувати також й інші заклади.
Та поки що на всю область тільки шість таких центрів – в Черкасах, Смілі, Ватутіному, Корсуні та в Смілянському й Городищенському районах.
Плинність кадрів, низька зарплата та відсутність мотивації призводить ще й до нарікань батьків на низький професіоналізм психологів навіть у тих закладах, де вони є. А психологи, зі свого боку, переконані, що сьогодні в кожному закладі має бути по кілька спеціалістів їхнього профілю.
– У місті майже всі школи забезпечені психологами. Але один психолог у школі – це крапля в морі, – переконана завідувачка Черкаського міського центру практичної психології і соціальної роботи при міському методичному кабінеті установ освіти Олена Пащенко. – Ефективною робота буде тоді, коли в установі працюватиме хоча б три психологи.
Можливо, якби фахівцями своєї справи були забезпечені всі навчальні заклади та працювали як з проблемними учнями, так і з їхніми батьками, то й психіка дітей була б значно стабільнішою. І міліція потім не наводила б страшну статистику, що торік восьмеро неповнолітніх покінчили життя самогубством, а ще шестеро намагалися вчинити так само.
реклама
