Євроінтеграція часто здається чимось далеким і паперовим: програми, гранти, звіти. Але у музеях Черкащини вона має цілком конкретні обриси: розкладний стілець у залі, на якому може перепочити поранений захисник, і досвід, привезений зі стін краківських закладів культури. Історія Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» показує, що європейська підтримка працює тоді, коли вона робить музейний заклад зручнішим для людей і сильнішим у професійному сенсі.
Стільці для тих, кому важко стояти
Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» реалізував міні-проєкт «Зручний музей». Він з'явився в рамках програми «Адаптація та доступність: інклюзивна культура» від фонду ІЗОЛЯЦІЯ, що фінансувалася програмою Європейського Союзу «Креативна Європа» та New Democracy Fund.
Поштовхом стали спостереження самих музейників. З початком повномасштабної війни серед відвідувачів побільшало військових ЗСУ, які проходять реабілітацію після поранень або отримали інвалідність унаслідок бойових дій. Під час екскурсій працівники помітили: довго стояти в залах цим людям складно.
Площа залів невелика, тож стаціонарні лавки не поставиш. Рішення знайшли практичне: музей отримав 30 дерев'яних розкладних стільців і транзитну розкладну каталку. У кожному з 10 залів тепер є стільці, якими за потреби можуть скористатися маломобільні, ослаблені й літні відвідувачі та люди з інвалідністю. А оскільки стільці легко переносити, вони стають у нагоді й на відкриттях виставок, заняттях в експозиції та майстер-класах для школярів. Каталка допомагає тим, кому важко пересуватися самостійно. Відвідувачі вже випробували нові стільці на екскурсіях і майстер-класах.
За цим проєктом стоять конкретні люди. Заявку підготували завідувачка відділу «Музей Богдана Хмельницького» Ольга Пискун та молодша наукова співробітниця Людмила Харченко. Щоб узяти участь у конкурсі, вони пройшли серію воркшопів «Адаптація та доступність: інклюзивна культура» й здобули знання з інклюзії, які згодом перетворилися на реальні зміни в музейних залах.
Це важливо: європейські кошти не «спускаються зверху», а підтримують ініціативу тих, хто краще за всіх бачить проблеми свого закладу. І в кінцевому підсумку ця підтримка працює на людину: на військового, який може присісти під час екскурсії, на літню відвідувачку, на школяра на майстер-класі.
Краків: знання, які повертаються додому
Другий вимір євроінтеграції в музейній справі — обмін досвідом. У вересні цього року музейниця Олена Трощинська та її колега Ольга Пискун побували в Кракові на 4-й «Академії спадщини для України». Співробітники заповідника вже втретє беруть участь у цій навчальній програмі. Тема цьогорічного семінару — нові засоби й технології в культурних установах.
П'ятнадцять учасників з України впродовж п'яти днів прослухали 32 години лекцій, а також відвідали EduVRGameLab в Akademia Górniczo-Hutnicza та Muzeum Uniwersytetu Jagiellońskiego Collegium Maius. Говорили про штучний інтелект, гейміфікацію, VR/AR-технології: інструменти, які допомагають популяризувати культурну спадщину. Як справжні музейники, учасники відвідали й один із найкращих музеїв Кракова, «Підземелля Ринку», щоб побачити, як ці технології вже працюють у музейній практиці.
Програму реалізовано за фінансової підтримки програми Міністерства культури і національної спадщини Польщі «Культура, що надихає» 2026–2027, у співпраці з Історико-культурним заповідником «Давній Звенигород» та Польським інститутом у Києві. Організаторами виступили також Міжнародний центр культури в Кракові (Międzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie) та заповідник «Древній Звенигород».
Олена Трощинська ділиться враженнями: тиждень пролетів дуже швидко, навчання було надзвичайно інтенсивним, цікавим і насиченим корисними знаннями. Вона щиро дякує організаторам і перекладачці Арині Лепетюх. І додає, що сам Краків просто заворожує: величний Вавель, Королівський кафедральний собор, атмосферна Площа Ринок із Сукенницями, Маріацький костел, унікальний музей «Підземелля Ринку».
«Академія» стала й простором для спілкування з колегами, обміну досвідом та планування майбутніх проєктів, а такі контакти нерідко цінніші за будь-який окремий грант.
Допомога, що береже колекції
Європейська підтримка стосується й збереження фондів. Заповідник отримав матеріали та обладнання для збереження музейної колекції від Ukraine Art Aid Center / Центру допомоги мистецтву України, а також підтримку від Міністерства культури Німеччини та голови неурядової організації World Heritage Watch Штефана Домпке (Stephan Dömpke). Колектив щиро дякує координаторкам центру Олені Балун, Марії Томці та Наталі Латецькій, волонтерці Ірині Нікіфоровій, водію-волонтеру Вадиму Лишенку, який не лише перевіз вантаж власним транспортом, а й допоміг його завантажити та розвантажити, і колегам із Національного заповідника «Софія Київська», які допомагали вантажити фондові «смаколики». Ми не лише отримали допомогу, а й стали свідками колосальної роботи, яку роблять ці люди для українських музеїв: пошук, збір, логістика, комунікація, організація видачі. За кожною посилкою стоять небайдужі люди, і саме людська солідарність робить цю допомогу дієвою.
Поряд із європейськими партнерами заповідник підтримує й міжнародний фонд ALIPH, за сприяння ГО «Центр дослідження та збереження культурної спадщини». ALIPH Foundation — це міжнародний альянс, який опікується культурною спадщиною в зонах конфлікту та допомагає закладам зберігати її в часи катастроф і збройних конфліктів; від початку повномасштабної війни фонд надає вагому підтримку музеям України. Завдяки гранту придбано сканер А3, принтер А3, системний блок і монітор для оцифрування музейної колекції, друку наукової та пам'яткоохоронної документації, виготовлення якісної друкованої продукції для виставкових та освітніх заходів. Щиро дякуємо ALIPH Foundation за співпрацю, а також ГО «Центр дослідження та збереження культурної спадщини», Ірині Вовк та Ірині Грушевій за якісну організацію супроводу грантової допомоги.
Європейська співпраця в масштабі області
Чигирин у цих процесах не самотній. За інформацією Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОВА, європейську підтримку залучають і музеї обласного підпорядкування. ДІКЗ «Трипільська культура» отримав благодійну та волонтерську допомогу від Міністерства культури Німеччини через ГО «Ukraine Art Aid Center» на суму 652 651 грн, а також технічну допомогу від мерії Брюсселя (Бельгія) на суму 23 710 грн. Це зарядні станції, сонячні батареї, генератори, ноутбуки, інструменти та пакувальні матеріали для збереження музейних предметів і облаштування археологічного фондосховища. Працівники цього заповідника брали участь у Міжнародному музейному фестивалі живої історії в Кшемьонках (Польща) у 2023 та 2025 роках, а на серпень 2027 року готують спільний міжнародний фестиваль археологічної реконструкції.
Заступниця директора Кам'янського державного історико-культурного заповідника пройшла міжнародне стажування в межах європейської програми CPD Ukraine (онлайн зі Стокгольма та офлайн в Івано-Франківську). Водночас, як зазначають в управлінні, основна допомога європейських фондів музейним закладам області проходила в 2022 році. Тому нинішні навчальні програми та обміни, такі як «Академія спадщини для України», важливі ще й тим, що підтримують живі зв'язки з європейськими колегами, а разом із ними й надію на нові спільні проєкти.
Євроінтеграція в культурі означає не лише наближення до європейських стандартів, а й живі зв'язки між людьми, інституціями та країнами. І передусім це користь для людей: музеї стають доступнішими для відвідувачів, а їхні працівники отримують знання, що працюють на розвиток спадщини.
Назарій Вівчарик
реклама
