Ввезення в Україну цукрозамінників та підсолоджувачів може бути заборонене, а їхнє використання в харчовій промисловості істотно обмежене. Ухвалити такий закон парламенту пропонує депутат-регіонал від Черкащини Геннадій Бобов, пише «Forbes Україна».
Якщо Рада підтримає його законопроект, під заборону потраплять 13 харчових домішок. Це практично всі ключові цукрозамінники, включаючи аспартам, який можуть споживати діабетики, – в Україні їх не випускають. Використовувати підсолоджувачі в харчопромі можна буде тільки в окремих випадках: при виробництві спеціальних і (або) дитячих продуктів харчування, якщо МОЗ видасть окремий дозвіл. Попередження про зміст ерзац-цукру повинно займати 15% площі етикетки.
Бобов в пояснювальній записці посилається на ряд наукових досліджень, які доводять шкоду таких доміщок для здоров'я, зокрема, на їхню властивість викликати онкозахворювання.
– Також це дозволить стабілізувати ситуацію на ринку цукру і зберегти в цукровій та суміжних галузях 15 000 робочих місць, – вважає депутат.
Автор законопроекту піклується не тільки про здоров'я споживачів і вітчизняного виробника, а й про власний бізнес, адже Бобов є власником одного з найбільших виробників цукру в країні («Панда» Черкаська область). У поточному сезоні його компанія посіла сьоме місце за обсягами виробництва.
Згідно з оцінкою голови правління асоціації «Укрцукор» Миколи Ярчука, всього в Україні за сезон ввозиться підсолоджувачів в кількості, еквівалентній 300 000 тонн цукру. Це 17% внутрішнього споживання.
Як у лобістської організації цукровиробників поставилися до ініціативи Бобова?
– Зрозуміло, ми її підтримуємо, – заявив Ярчук.
За його словами, незважаючи на те, що цукрозамінники рекомендують діабетикам, є багато досліджень, які доводять їхню шкоду для людського організму.
– Мета захисту національного виробника в цьому випадку не є основною, – наполягає голова асоціації. – Ми виступаємо за те, щоб був імпорт якісного продукту і споживач був попереджений.
Цукрозамінники, які можуть потрапити під заборону, застосовуються, в першу чергу, у виробництві солодкої газованої води для того, щоб зробити її дешевшою.
– Такі домішки використовуються в основному в безалкогольних напоях низького цінового сегменту, – уточнює начальник відділу корпоративних комунікацій компанії «Оболонь» Оксана Пиріжок.
Ціни на цукор і аспартам відрізняються навіть не в рази, а на порядок.
– На 1000 літрів газованої води потрібно 400 кг цукру або два кілограми аспартама, – пояснює керівник однієї з компаній-імпортерів підсолоджувачів, що попросив не називати його. – У першому випадку витрати становитимуть 2000 гривень, у другому – всього 300 гривень.
Директор з маркетингу Bon Boisson Beverages Олена Фокіна зазначає, що в разі заборони імпорту цукрозамінників виробники змушені будуть підняти ціни на дешеві напої на 35-40%. На її думку, це рівноцінно зникненню сегменту.
Утім, якщо законопроект буде ухвалений, то від домішок відмовляться тільки локальні гравці. Міжнародним корпораціям вигідніше припинити в Україні виробництво.
– Я, було, вирішив, що це першоквітневий жарт, – відреагував на вихід законопроекту директор зі зв'язків з громадськістю «Кока-Кола Беверіджиз Україна» Андрій Бублик. – Рецепт «Кока-кола лайт» ідентичний по всьому світу, тому якщо ми не зможемо завозити інгредієнти, то не будемо випускати тут продукт.
Єдиний вихід у такому випадку – заміщати виробництво імпортом, що, знову-таки, зробить напій для кінцевого споживача дорожчим.
Автор законопроекту йде проти світового тренду: європейські і американські компанії, що випускають солодкі напої, навпаки, намагаються скоротити кількість цукру і знизити калорійність продуктів. Бублик підкреслює, що домішки, які використовує Coca-Cola в Україні, застосовуються в більшості країн, і їхня безпечність доведена.
– Було б дуже цікаво ознайомитися з дослідженнями, на які посилається автор законопроекту, – іронізує він.
реклама
