Пастор релігійної громади «Служіння Святого Духа» Олена Хамула зі спільниками Ігорем Пісоцьким та Віктором Дубовичем (праворуч) слухають вирок Черкаського апеляційного суду. Вони видурили у вірян сім мільйонів гривень
Апеляційний суд Черкаської області 29 березня підтвердив вирок 40-річній пасторці громади «Служіння Святого Духа» Олені Хамулі. Вона змусила своїх прихожан брати кредити і віддавати їй. У 43 людей забрала 7 млн грн. За це зі спільниками – 37-річним Ігорем Пісоцьким та 56-річним Віктором Дубовичем – отримали по 12 років в'язниці, пише «Газета по-українськи».
– До нас дійшли чутки, що вони найняли сильних адвокатів. Ті добиватимуться, щоб справу дорозслідували і дали їм умовне, – каже потерпілий 37-річний Михайло Храбров. Поруч стоїть 40-річний Олександр Харченко. Він із дружиною Іриною прийшов до церкви 2005-го. Взяв у банках 17 кредитів, жінка – 12, деякі під 40% річних. Гроші віддали пасторці.
– Іра померла, – говорить. – У її смерті винна Хамула. Коли в Іри виявили рак, пасторка не дозволяла йти до лікаря. Казала, що Бог зцілить хворобу. Пухлина так збільшилася, що Іру не врятували. Хамула говорила, що Бог наказав брати кредити. Чим більше їх візьмемо і віддамо церкві, тим більше Бог нас оберігатиме. На того, хто не братиме, Бог нашле прокляття.
До залу підходять батьки пасторки – 65-річна Наталія Юріївна і 63-річний Олександр Іванович. Олена – єдина донька.
– Лєна – п'ять років у СІЗО. З однією ниркою їй важко, бо не може жити без молочного, дієти і свіжого повітря, – розповідає Наталія Юріївна. – Через її камеру пройшли наркомани, алкоголіки, вбивці. Лєна всіх привела до спасіння.
Олена розлучилася з чоловіком. Двоє доньок і син залишилися з ним.
– Лєна винна тільки в тому, що видавала фальшиві довідки про зарплату. А в банк вона не ходила і ні за кого не розписувалася, – говорить батько. – Як можна взяти машину й з неї перерахувати десятину церкві? А дехто брав по кілька машин. На проповідях Лєна тільки грала на піаніно і співала.
Суддя запрошує на засідання. Невелику залу заповнюють ущент. У клітці сидять троє обвинувачених. Олена Хамула з макіяжем, чорне довге кучеряве волосся розпущене. Усміхається до родичів.
– Моя вина тільки в тому, що давала довідки. У цьому зізнаюсь, в іншому – я не винна, – говорить останнє слово.
Віктор Дубович записав промову на двох аркушах.
– Ваша честь, ви дивитеся на мене, як на злочинця, бо таким мене зробило обвинувачення і необ’єктивне слідство. Більше року сиджу за злочин, якого не робив. Моє здоров’я суттєво погіршилося, 12-річна дочка живе без батька.
– Я вже все сказав на минулому засіданні, – каже Ігор Пісоцький.
Судді виходять до нарадчої кімнати. Хамула посміхається. За 30 хв. усі повертаються, вирок залишається чинним.
– Церква існувала з 1998 року. За цей час не було нарікань ні від влади, ні від комітету з релігії. А зараз зробили справу, – вигукує пасторка. – Я п’ять років не бачу своїх дітей.
Перед судом потерпілі лаються з представником «Приватбанку» Іваном Костецьким, як діяти. Вони досі винні установі 1,5 млн грн.
– А чому ваша служба безпеки не перевіряла, що вона творила? – кричать жінки.
– Там сидять молоді дівчата. Як вони зрозуміють, що довідка фіктивна? Адвокати все одно притягнуть вас до кримінальної відповідальності. Усі-і-х, – наголошує Костецький.
– Хвойда ти, – прихожанки кричать доньці Віктора Дубовича. – За які гроші тобі купили квартиру в Києві?
– Немає ніякої квартири. Мій батько невинний, він постійно за кордоном був. Ви самі робили ремонти в квартирах, купували машини, а тепер знайшли крайнього, щоб повертав ваші гроші.
реклама
