Церковники роблять дуже прибутковий бізнес на вірянах. Як вдалось з'ясувати журналістам програми «Територія обману», заробляють гроші на всьому. Так, продаж свічок – бізнес, що у відсотках прибутковіший за наркотики й торгівлю зброєю.
Якщо порахувати кожну свічку по гривні, то вийде 1,4 млн грн на місяць чистого прибутку. Отже, за підрахунками, Московський патріархат на свічках заробляє близько 65 мільйонів гривень на місяць. Київський – майже 44 мільйона. Греко-католицькій церкві «свічний» бізнес щомісяця приносить близько 17 мільйонів чистого прибутку.
Іншою статтею бізнесу церковників є хрещення, похорон і весілля. У столичних храмах пропонують за 350 гривень два варіанти хрещення, а ще треба заплатити за фото- і відеозйомку. Що стосується похорон, розцінки тут різні – від 400 до 800 грн. Як виявилось, священики інколи й самі тримають власний бізнес, наприклад, ритуальний.
У Черкаській області місцевий служитель церкви має машину, труни, які продаються одразу в приміщенні храму. Так, за катафалк священик бере 50 гривень, викопати на цвинтарі яму коштує 200 гривень.
За словами священика, у конкурентів ця послуга обійдеться в 400 грн, до цього відспівування йде як бонус.
Отримувати гроші вдається навіть від незаконного продажу місця на кладовищі. Зокрема, сільрада села Синяк Київської області виділила землю за захоронення, але священик надрукував «липовий» сертифікат, який продає за тисячу гривень.
Надприбутковим є продаж ікон в лавках. Реставратор, який завітав до одної з церковних крамниць, заявив, що націнка йде в кілька разів.
Так, увагу реставратора привернула невеличка ікона, ціною в 800 гривень, немов писана на золоті. Як виявилось, в іконі не лише золото фальшиве, але й взагалі картини майже немає, лише картинка принтера.
У свою чергу, писані ікони обійдуться в 2-3 рази дорожче. У середньому ціни вище ринкових втричі, а історична чи культурна вартість – взагалі нульова.
Не відмовляється церква торгувати і кагором, туристичними поїздками до святих місць. При цьому, алкоголь можна продати без будь-яких акцизів і в обхід закону. Що стосується паломництва, то ціни тут – недешеві, а умови проживання – жахливі. Якщо їхати до Ізраїлю, то жити доведеться в Палестині в умовах, які більше нагадують радянські санаторії.
реклама
