21 червня у Черкасах в рамках проекту ТІК (Толока інтелектуальних комунікацій) та з ініціативи ГО "Воля ХХІ" було проведено круглий стіл на тему "22.06.1941 р. Україна: причини, наслідки, висновки". До круглого столу були запрошені фахові історики, філософи, політологи, громадські діячі.
Відгукнулися і долучилися (за що від організаторів велика подяка!) доктор історичних наук Віталій Масненко, дисидент радянських часів, в'язень комуністичних концтаборів, поет Олекса Різників, секретар НСПУ, письменник Сергій Пантюк, професор Черкаського національного університету ім.Б.Хмельницького Володимир Поліщук, поет, лауреат премії ім.Василя Симоненка Леонід Даценко (він же - невизнаний нинішньою владою переможець останніх виборів народних депутатів України), голова Черкаського віддлення НСПУ, депутат обласної ради Валентина Коваленко.
Також долучилися до заходу сільський голова с. Хацьки Черкаського району Ігор Чекаленко з товаришем, доктором історичних наук, професором Донецького університету Олександром Ситником, голова Черкаського відділення Братства ОУН-УПА Віра Борушевська, члени Всеукраїнського об'єднання ветеранів, голова Черкаської організації ВО "Свобода" Юрко Ботнар.
У ході обговорення основним месіджем звучала тема, чи була та нацистсько-комуністична війна 1941-1945 вітчизняною та ще й "великою" війною. Було наголошено, що 22 червня 1941 року поставило хрест на злочинних домовленостях Гітлера і Сталіна, але не на випробуваннях для українців. Про це на своєму блозі пише черкаський громадський активіст Назар Обідзінський. Детальніше дивіться ВІДЕО.
Коментарі
за часи Вітчизняної війни ОУНці почали смердіти, сказати б, самодіяльно,
отже, з огидою доводиться вживати дезодорації. …
Найхарактерніші й найпритаманніші УкрОУНскі чесноти: запроданство, зрада,
підлота. …Найстрашніше для УкрОУНи й УкрОУНців: братерство й дружба народів Радянського Союзу. (Остап Вишня. Твори у 4-х томах. Видавництво «Дніпро» 1989 р. Том 3.) До того, що діють майданівці, додати нічого.А так ничего личного только бизнес
хочу вам ответить я сам себя любить не могу -это извращение и оно ближе вам а
вот УКРАИНУ я люблю наверное сильнее так как не болтался более 20 лет по
сопредельным государствам в поисках бабла да и дети не живут за границей и
55 лет -уже на пенсии скорее всего служил в Збройних Силах СРСР офицером
-вряд ли, скорее Политработник или-прапор -тырил армейскую тушонку и продавал
на лево обмундирование со складов успел слиться на УКРАИНУ “ПАНАЄХАЛІ”типа
моя "родина" сеять и пахать не умел купил клавиатуру с украинским алфавитом
,надел вышиванку вспомнил деда умершего в 1960 а сам родился в 1958 и подумал
дай побуду националистом -это просто СМЕШНО
Стрічка RSS коментарів цього запису