Як живеться людям у селі Богуславець Золотоніського району, з яким себе пов'язує голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб (тут у нього поховані баба й дід, живе рідний дядько Федір Тулуб), з'ясувала «Газета по-українськи».
Край села – магазин «Крамниця». На більшості товарів є бирки «Товар Черкащини». Навіть на апельсинах і лимонах.
– У нас село процвітає, бо є робочі місця, – каже продавець Любов Іванівна. – Дехто каже, що в нас усе добре, бо Тулуб звідси виходець. Та ми й до Тулуба жили. Люди зарплати отримують, купляють усе: ковбасу, крупи. Спиртне рідко – алкоголіків немає.
– Звичайно, він поміг нашому селу – будинок культури, школу, спортивний майданчик, – додає її напарниця. – Але наше господарство «Прогрес» діюче. І магазини були. Може, що не такої краси.
У центрі села – будинок культури. Біля нього журналіст зустрічає 42-річного бібліотекаря Ніну Калину. Вона клеїть оголошення про показ кінокомедії «Что творят мужчины». Вартість квитка – 5 грн.
– Відколи відремонтували клуб, то їздить кіномеханік із Золотоноші, – розповідає. – Зранку косили біля ставка, потомилися й руки болять. Чистимо територію, бо будуть пляж робити.
Запрошує до клубу. Біля дверей – розклад роботи трьох гуртків: фольклорного, хореографічного та вокального. Працює бібліотека. У концертному залі – нові підлога, стільці, штори, вікна, під стінами – обігрівачі.
– Ремонт був три роки тому. Раніше вікна завішені були ганчірками, – згадує працівниця. – Тепер постійно концерти проводимо, а то ж нічого не було. Як у розвалищі щось робити? Тепер село сходиться – нема де стати.
Усі вулиці в Богуславці асфальтовані, біля будинків обкошено. Двори доглянуті, більшість парканів – металеві. Майже на кожному подвір'ї є клумба. У селі багато лип. Занедбаних помешкань немає. У центрі хати тільки перепродують. Ціни від 50 до 100 тис. грн. На околиці можна придбати і за 30 тис. Загалом живуть 850 осіб.
– Ми не користуємося пільгами, як ви думаєте. Усе маємо за рахунок праці, а губернатор сюди їздить у гості як фізична особа, – говорить 48-річний сільський голова Віктор Головко. На посаді з 2006 року. – Звертався до нього тільки раз, щоб клуб зробив. Коли вперше приїхав у село, завів його туди. Мене багато хто відмовляв, казали, що краще не показувати. Трохи й мені перепало за такий стан. Але після того відремонтували за два місяці. Єдине – швидше все з місця рухається, коли знають, що Богуславець.
Із 2007-го будують церкву коштом директора місцевого товариства «Прогрес» Василя Лисенка. Підприємство розводить худобу та свиней, вирощує зернові. Працюють 170 людей.
Дорогою біля церкви веде велосипеда 51-річний Петро Головко. Працює слюсарем на фермі.
– Нам симпатизує Тулуб. Подобається, що він інколи сюди приїжджає, і всі бігають, як руді миші: замітають, стрижуть траву.
78-річний дядько губернатора Федір Тулуб живе край вул. Максимовича. Двір огороджений зеленим металевим парканом. Будинок із білої цегли накритий червоним шифером. Поряд – сарай з погребом. У господарстві тримає козу і трьох курей. Біля хати – 10 соток городу – огірки, капуста, помідори, полуниця. Росте виноград.
– Сергій каже мені: «У дворі ви – дядько, а я ваш племінник, а на вулиці я губернатор», – говорить Федір Іванович. – На «ти» з ним можу поговорити, коли один на один. До мене не звертаються з проханнями до Сергія, знають, що в нього є гаряча лінія – туди дзвонити.
Запрошує до хати. Там нові меблі, шпалери.
– Останній раз приїжджав на поминки. Для нього це дуже рідні місця – кожне літо після першого класу він приїжджав до бабулі в село, – розповідає 76-річна дружина Валентина Тулуб. – Як міністром робив, то частіше приїжджав. А зараз каже: у мене все розписано на рік уперед, і я не можу нікуди відлучиться. Дуже преклоняється перед своїм родом. Ніколи не попереджає про приїзд. Коли проїжджає Богуславець, не минає кладовища: кладе там троянди, і ми вже потім можемо побачити, що Сірьожа був. Я ось лежала два рази в лікарні, мене провідувала його жінка. Вона знала, що Федір Іванович тут сам, так кілька разів бувала, щоб їсти приготувати. Недавно приїжджала до нас зі своїми внуками з Донецька.
Господиня заводить до спальні. Тут – три фотографії губернатора. З-за шафи дістає велику картину «Карпати». Це останній подарунок племінника.
– Він нам може все подарувати. Якось зайшов у хату, побачив старенький телевізор. На другий раз приїздить і заносить новий, – додає Валентина Тулуб, наливає мені чашку вишневого компоту. – Ніколи без подарунків не приїжджає. Дідові гроші дає.
Цифра
У селі Богуславець торік народилося 15 дітей. До дитсадка ходить 31. Планують відкривати ще одну групу. В школі навчаються 96 учнів.
2400 гривень зарплати отримує сільський голова Богуславця.
Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/cherkasy-newspaper/_nravitsya-sho-vin-inkoli-syudi-prijizhdzhae-i-vsi-bigayut-yak-rudi-mishi/504168">Gazeta.ua</a>
