«Прийшов – попрацював – нічого не отримав і пішов. Наступний!» – така формула вигідна начальникам, але не працівникам. Часто роботодавці хочуть заробити на власних працівниках – не оплачують стажування чи затягують випробувальний термін. Потім людям кажуть «до побачення» не через відсутність професіоналізму, а щоб заробити на безкоштовній праці. Як не потрапити на вудку шахраїв та забрати свої кровно зароблені гроші, досліджувала «Вечірка».
– Півроку я працював офіціантом. Мені подобалось: платили добре, колектив хороший. В останній місяць мене чекав поганий сюрприз: звинуватили в крадіжці. Сказали, що я брав гроші з каси, хоча такого не було. У закладі є відеокамери, але на них не видно, крав чи не крав. Моя зміна, люди із якими я дружив, підходила до начальства, казала, що я не міг такого зробити, але вони не слухали. Мене поставили перед вибором: або мене лишають місячної зарплатні й відпускають, або вони йдуть у міліцію. Я пішов, бо не хотів проблем, – розповідає 25-річний офіціант Сергій.
Найчастіше ж безробітних дурять, не платячи їм грошей за стажування чи випробувальний термін. Запрошують на співбесіду, просять пройти два тижні неоплачуваного стажування. Потім ще два тижні людина ходить «за спасибі», поки її годують марними обіцяннями.
Коли працедавці розуміють, що ніхто більше місяця ходити вже не буде – кажуть, що їм треба подумати, чи відповідає кандидат їхнім вимогам. Обіцяють подзвонити й не дзвонять. Більшість людей соромиться відстоювати свої права й думає, що вони зробили щось не так. На таких шахраїв найчастіше потрапляють секретарі та адміністратори офісу.
– Я довго шукала роботу, але нічого відповідного не було, – розповідає 40-річний бухгалтер Олена. – Якось знайшла оголошення про посаду секретаря. Мені була цікава вакансія, та мені не пояснювали, скільки я буду заробляти. Так я пропрацювала цілий місяць, навчилась користуватись факсом і надсилати рахунки. Через місяць мені повідомили, що моя зарплатня буде 600 гривень на місяць – це дуже мало – і я пішла. Ніхто мені нічого не заплатив.
Існує багато випадків, коли працівникам різних професій, найчастіше інженерам, дизайнерам, перекладачам, замовляють проект, а після його виконання працівнику нічого не оплачують. Деякі досі чекають свої гроші, хоча минуло вже багато часу.
Нечесні працедавці за використання незадекларованої праці несуть адміністративну й кримінальну відповідальність. Якщо роботодавець відмовляється укласти трудовий договір, що є порушенням законодавства про працю, на нього накладається штраф у розмірі від 30 до 100 неоподаткованих податком мінімумів доходів громадян. У разі неутримання податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати накладається штраф у розмірі до 75% від суми несплаченого податку.
Проте й самим працівникам слід пам'ятати, що якщо вони погоджуються працювати без офіційного працевлаштування, то теж порушують закон.
– На таку людину не поширюються права робітників. Вона залишається без державного захисту, і їй нема куди звернутись. У випадку, коли людина повністю впевнена у своїй правоті та її нечесно позбавляють зарплатні, можна звернутись до правоохоронних органів із заявою про невиплату заробітної плати або, за наявності підстав, із заявою про шахрайство, – каже адвокат Іван Хороший.
– Для того, щоб відстояти свої права перед роботодавцем, який не хоче виплачувати зароблені кошти, налякайте його скаргою до податкової інспекції. Звичайно, якщо у вас є підтвердження того, що начальник має співробітників, але вони не працюють на законних правах, – радить юрист В'ячеслав Черненко.
2758 черкащан офіційно працевлаштували завдяки ГУ Міндоходів області. Близько 50% виявлених трудових нелегалів – віком до 30 років. Так, у Смілі і районі із 288 виявлених із початку року не оформлених трударів 45,5% становить молодь. На Золотоніщині неоформлену молодь виявлено у 46% випадків, а в обласному центрі у вересні молодих трудівників, які працювали без оформлення відносин, було 75%. Сфера їхньої діяльності – торгівля продовольчими та непродовольчими товарами, громадське харчування, сільське господарство.
Бажано йти працювати лише в «перевірені» компанії. Можна пошукати в інтернеті відгуки колишніх робітників цієї організації. Намагатись максимально дізнатись, як часто у них змінюються працівники. Адже швидка зміна кадрів – перший показник несерйозності працедавця.
Якщо вам пропонують роботу без офіційного працевлаштування, мовляв, так роблять усі – варто засумніватися у фінансовій спроможності фірми. Проте, навіть коли людину оформили, а потім несправедливо позбавили зарплатні, навряд чи кожен українець наважиться іти до суду.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису