Страшне побоїще сьогодні вранці відбувалося в Києві на Хрещатику в напрямку від Майдану до Українського дому (тут було найбільше жертв) і на вулиці Інститутський в напрямку готелю «Україна». Про це передає у телефонному репортажі «Прочерку» черкаський журналіст Степан Вінярський, який зараз перебуває на київському Майдані.
– Все розпочалося з того, що беркутівці почали кидати світлошумові гранати в напрямку консерваторії, яку повстанці захопили останньою, – розповідає журналіст. – Консерваторія зайнялася. Хлопці мали необережність піти в атаку на беркутівців і нарвалися на потужний вогонь. Представники «Беркуту» стріляли бойовими кулями із карабінів СКС, автоматів Калашникова та іншої зброї.
Я бачив 14 трупів, які було принесено зі згаданих двох місць. Але, як кажуть, бої були й в інших місцях, і там теж є загиблі. Загалом, думаю, вранці 20 лютого загинуло не менше двадцяти людей. Смертельні вогнепальні рани – в голову, шию, серце та живіт. Очевидно, що стріляли фахівці. Вбиті – це здебільшого молоді хлопці у віці від 20 до 30 років з різних областей України. Ніколи не думав, що таке жахливе видовище я колись у житті побачу. Як влада має ненавидіти свій народ, щоб стріляти з автоматів по людях, які мають в руках тільки кийки, а «коктейлі Молотова» використовують тільки для захисту!
Надзвичайно багато поранених. Їх з місця бою несли конвеєром – буквально кожні 5 секунд приносили нового постраждалого. Багато важкопоранених.
Йде справжня війна між «владоохоронцями» й народом України. На Майдані згадали дідівську термінологію й називають бійців Внутрішніх військ «німцями».
Незважаючи на весь жах того, що відбулося, паніки на Майдані немає – всі налаштовані стояти до перемоги, або – до кінця...
На Майдан постійно надходить допомога різними засобами і людьми.
Після боїв багато полонених – здебільшого це бійці Внутрішніх військ. Коли повстанці пішли в атаку, «Беркут» втік першим, залишивши розгублених строчників із Внутрішніх військ позаду. Чи стріляли «вевешники» в повстанців, сказати важко, але вважається, що стріляли головним чином снайпери – над їхніми головами.
Серед повстанців – багато черкащан. Це жителі не тільки обласного центру, але й райцентрів, сіл. Є хлопці Худяків, Сміли, Городища, Шполи. З іншого боку, я хотів взяти коментар у когось із черкаських опозиційних партійних лідерів, але так нікого й не побачив.
Станом на 12 годину повстанці перенесли барикади ближче до Українського дому та до готелю «Україна». Їх охороняють хлопці з самооборони.
Дуже багато молоді. Чимало дівчат і жінок. Весь Майдан зараз у роботі – жінки б’ють каміння, а хлопці в мішках носять його на передову.
Готуючись до спротиву, в пляшки наливають «коктейль Молотова». Цих «коктейлів» надзвичайно багато. Якщо бійці «Беркуту» підуть у наступ, їх можуть геть усіх спалити.
Майдан має вигляд цілісної, організованої військової структури.
Як події розвиватимуться надалі, невідомо, але що спокою не буде – це очевидно.
Незважаючи ні на що, повстанці – люди заповзяті. Їхня ненависть до влади стовідсоткова. Вони переконані, що після цього всього владі треба або знищити цей народ, або піти з України до дідька.
Фото Степана Вінярського
Коментарі
знаєте... дуже символічно, що у одному з найперших фоторепортажів черкаського журналіста опиняється фото черкаської медсестри. Дівчина в блакитному халаті на 2 фото - то я.
Хоча, саме вам я завдячую тим, що мої батьки дізналися, що я на Майдані...
З народу вийшли. Вмерли за народ.
Нема країни на Землі такої,
Де так безстрашно йдуть на ешафот.
Де віддають життя, бо жить рабами -
То не для них. Є гідність. Є могуть.
Я на коліна стану перед ВАМИ.
Героям нашим - слава. Дзвони б"ють.
Народ піднявся. Буде перемога.
Заплачено за неї дорогим.
Тікають ті, які душею вбогі.
Розвіються вони, як чорний дим.
Героям слава, слава Україні.
У неї доньки є й сини надійні.
вона ж померла роки 2 тому
забула у вас запитати, коли, що і де мені говорити.
ти - раб.
Журналисты, пишите правду!!!
Всё началось с "мирного похода" на Верховну Раду!
Стрічка RSS коментарів цього запису