Путін штовхає церкву Московського патріархату до самостійності, – настоятель Свято-Успенського храму
Під час проповідей в церквах Московського патріархату говорять про ситуацію в Україні. Про це в інтерв’ю сайту 04744.info сказав настоятель Свято-Успенського храму, що знаходиться в місті Умань в мікрорайоні Міщанка Вадим Паєвський. В Українській православній церкві Московського патріархату він служить священиком уже 18 років. Церковні богослужіння почав відвідувати з 1985-го року, коли його батько був на посаді в міськкомі комсомолу.
– У нинішній ситуації церква, відповідно до основних Божих заповідей виступає однозначно за мир. Ще з самого початку подій в Криму наше вище духовенство надіслало рекомендації всім священикам посилено молитися і щодня просити у Бога миру для України. З моменту початку конфлікту в Криму я неодноразово в проповідях згадував про те, що коїться наразі на півострові. Хоча офіційна Москва відрікається від своїх вояків, називає їх «самообороною» і розповідає, що подібну амуніцію можна купити в будь-якому магазині, ми всі ж розуміємо, що там насправді відбувається. Ми виступаємо за мир в нашій державі і не підтримуємо тих, хто захоплює території нашої суверенної держави і провокує наших військових до збройного конфлікту, – зазначив настоятель Свято-Успенського храму.
– Ця позиція – це те, що рекомендовано вам «зверху»? Чи це радше ваша особиста позиція, яку ви озвучуєте виключно перед вашими прихожанами?
Якщо маєте на увазі вказівки з Москви підтримувати політику російського президента підтримувати його політику стосовно України – то таких вказівок нам не надходить. Ми взагалі ніяких указівок з Москви не отримуємо. Проповідуємо те, що відповідає Христовому вченню - підтримувати мир в країні і посилено молимось за це разом з нашими вірянами.
– А які настрої панують серед прихожан вашого храму?
– Однозначно, що наші віряни виступають за єдність України. Як священик з багаторічним досвідом, маю міцні стосунки з багатьма нашими прихожанами. Спілкуючись з ними, останнім часом помітив сильний пік протиросійських настроїв. Люди гуртуються навколо української ідеї і попри те, що багато років ми всі вважали, що Росія – наш брат, останні події змушують громадян України міняти відношення до цієї країни. Хоча, варто розуміти, йдеться не про негатив у відношенні до народу Росії, а про засудження дій керівників цієї держави. Ці «зелені чоловічки» в Криму - як можна з позитивом до цього ставитися?
– Ваша церква, з одного боку – Українська, з іншого – Московського патріархату, тобто підпорядковується Москві. Чи впливає на автономні настрої вашої церкви відношення, яке останнім часом проявляє Росія стосовно України?
– Наразі на ситуацію в УПЦ МП впливають відразу декілька чинників. Перше, це, звичайно, відкрита ворожість керівників Росії по відношенню до України. Цим пан Путін штовхає нашу церкву до самостійності так, як ніхто не штовхав нас ніколи раніше. Друге – нині і сама церква переживає не найкращі свої часи. Як ви знаєте, митрополит Володимир через хворобу фактично не в змозі виконувати обов’язки Предстоятеля нашої Церкви. Майбутнє УПЦ МП залежить від того, яким чином буде діяти Місцеблюститель Київської кафедри і Предстоятель, котрого оберуть пізніше. Другий фактор – зараз починається процес переговорів із Київським Патріархатом. Наразі ми чекаємо, яким чином ці перемовини будуть продовжуватися і до чого вони приведуть. Тобто, є відразу декілька факторів, що впливають на майбутнє нашої церкви і передбачити, що саме станеться – досить важко.
– Проте, все ж які варіанти є в розвитку подій стосовно статусу Української православної церкви Московського патріархату в майбутньому?
– Не можна розглядати майбутнє церкви окремо від майбутнього держави. Після подій, які проходили останні 3,5 місяці в нашій країні, ми всі дуже сильно змінилися. Україна пережила важкі часи і продовжує проходити випробування. Те, що бачимо нині в нашій країні – це така собі контрольна точка. Або ми всі змінимося і почнемо жити зовсім інакше, і все буде по-новому. Або ж ми не витримаємо всього цього тиску і просто розпадемося на маленькі шматки. Не секрет, що, окрім «видів» Росії на Крим, Південь і Схід країни, територіальні претензії до нас має чи не кожен наш сусід. На Заході країни є території, де 55-60% населення – румуни. Польща давно вже видає «карту поляка» не тільки жителям Львова, а й фактично усім бажаючим українцям. Ну і так далі.
– Як вважає церква, що в цій ситуації мають робити громадяни України?
– Потрібно перш за все зрозуміти, що з усуненням Януковича ми не вирішили всіх своїх проблем. Якось йшов додому і дорогою обігнав двох чоловіків. Поки йшов поруч з ними, почув уривок з їхньої розмови: «Ну, як там нова робота?» - «Та, погано» - «А що ж таке? Зарплата мала?» - «Так, і зарплата мала, і вкрасти нічого!». Отакий «міні-Янукович» живе чи не в кожному з нас і поки ми його не викорінимо, нічого не зміниться в нашій країні.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису