Черкащанам пропонують допомогу в кризових ситуаціях без купи документів

Якісніше й дешевше за державні територіальні центри обіцяють надавати соціальні послуги громадські організації.

– У радянські часи для вирішення тієї чи іншої проблеми створювали комунальні підприємства, – нагадала під час сьогоднішньої зустрічі з журналістами черкаський регіональний координатор Інституту розвитку суспільних інновацій Таісія Плахута. – Зараз же ми йдемо до того, щоб не набирати купу людей, у яких сьогодні є робота, а завтра – нема, але вони все одно отримують зарплату.

На переконання Таісії, альтернативою комунальним підприємствам стають приватні підприємства та громадські організації. Коли суспільству потрібні якісь послуги, оголошується тендер, і надавати ці послуги держава (або орган місцевого самоврядування) доручає приватникам або недержавним організаціям. Це і для бюджету вигідніше, і фахівці залучаються кращі.

Великий досвід надання соціальних послуг неурядовими організаціями накопичено на Полтавщині. Як зазначила заступник директора благодійної організації «Світло надії» (Полтава) Надія Тімошенко, представник державної організації має відповідну освіту, але йому часто доводиться працювати з тими, кого він вважає «порушниками громадського порядку». Приміром, працівникам притулку для безхатченків доводиться мати справу із учорашніми ув’язненими, представницями комерційного сексу, алкоголіками та наркоманами. Натомість, у громадських організаціях працюють ті, хто не боїться цього, хто, можливо, сам раніше пройшов через важкі життєві випробування, але повернувся до нормального життя й може дати корисні поради іншим.

Черкаські неурядові громадські організації наразі активно вивчають досвід полтавських колег, намагаються перенести його на черкаський ґрунт. Український досвід показує, що залучення до надання соціальних послуг громадських організацій дозволяє у кілька разів зменшити на них бюджетні витрати.

Прикладом ефективної роботи неурядової організації є діяльність обласного осередку Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ). 8 соцпрацівників організації ефективно здійснюють соціальний супровід близько 1400 осіб, тобто на одного працівника припадає приблизно 175 клієнтів.

– У нашій організації 14 працівників, із них адміністративних працівників троє, а решта – це безпосередні надавачі послуг, – зазначила голова Черкаського обласного відділення мережі ЛЖВ Олена Стрижак. – Також у разі потреби ми залучаємо до співпраці профільних фахівців – лікарів та фахівців з тієї чи іншої спеціалізованої допомоги. У першу чергу, це – юридична допомога, соціальний супровід, оформлення документів тощо.

Як зазначила пані Олена, сьогодні її організація ставить мету створення в Черкасах обласного неурядового кризового центру для жінок, що потерпають від сімейного насильства (не тільки тих, хто живе з ВІЛ). Вони зможуть перебувати в центрі цілодобово, при цьому «низькопорогово», тобто з мінімумом обмежень для отримання послуг. Тобто, у «неурядовців» немає таких жорстких критеріїв, як у державних органах. Наприклад, в державну установу не можуть прийняти людину без документів, довідки про стан здоров’я тощо.

Наразі обласне відділення мережі ЛЖВ уже надає жінкам, які постраждали від сімейного насильства, допомогу, щоправда, поки що тільки юридичну та психологічну. Контактні телефони – 32-14-42, 32-14-01.