У Драбові дітьми займається «Небесний Серафим» (ФОТО)

Дитячий табір відпочинку «Небесний Серафим» приймає по три сотні драбівських дітей щодня. Незвична назва табору пов’язана з тим, що діє він при православній парафії св. Серафима Саровського. Цьогоріч цьому місцю дитячих розваг і цікавого навчання виповнюється 5 років.

– Дітей треба навчати моралі, розповідати їм про Бога, вчити поважати старших, правильно розмовляти. Христос сказав: «Ідіть і навчайте». От ми й навчаємо, – сказав у коментарі «Прочерку» ініціатор та керівник табору протоієрей Дмитро Івануса. – Але найкраще навчання – ненав’язливе, поєднане із відпочинком та грою. Формат табору – чудова нагода для цього!

Як запевнив отець Дмитро, двері табору відкриті для всіх дітей – незалежно, віруючі їхні батьки й вони самі чи ні. Хто готовий дотримуватися визначеного тут розпорядку, може долучатися до табірної громади.

– І що це за розпорядок? – запитали ми отця Дмитра.

– Табір поділений на вікові групи – загони: від найменших, кому від 4 до 6 років, і до найстарших, майже дорослих. Ночують усі вдома. Розпочинається день із молитви і мого звернення до діток. Далі – лінійка, на якій звучать плани, оголошення. Як у кожному таборі. Потім – зарядка, сніданок, відтак – заняття.

– Чим діти займаються?

– У кожного своє. Хтось – у церкві слухає батюшку, в когось «Умілі ручки», ще в когось – музика, співи, фотопрезентації... Стінгазети випускають. Кожна група має свої заняття. Вони не обтяжливі, бо тривають 25-30 хвилин. Після занять – спортивні ігри, естафети. Потім – загальне заняття, на якому вивчається матеріал, запропонований на цей день для всього табору. А потім – обід. Після обіду діти йдуть додому. Але іноді ми влаштовуємо цікаві зустрічі. Наприклад, була зустріч з нашою драбівською поетесою Поліною Внучко, концерт знаменитого православного автора і виконавця пісень під гітару отця Сергія Кисельова. Приїздив до нас і коваль із своїм майстер-класом.

– А хто працює з дітьми?

– По-перше, священики. Щодня з дітьми працює 2-3 батюшки, які обговорюють з ними різні теми, пов’язані з православ’ям. Вожаті – старшокласники, випускники. У кожному загоні – по 2 педагоги. Це – професійні вчителі, наші прихожани. Є в нас медсестра, вчитель фізкультури, викладачі церковного співу, трудового навчання, кухарі... Усі працюють на громадських засадах, во славу Божу.

– А перебування у вашому таборі безкоштовне?

– Звичайно. Добре діло – не до кінця добре, якщо воно робиться за гроші. З коштами, продуктами допомагають добрі люди. Повірте, це – неабиякий внесок. Я вже не кажу про харчування, а навіть купити по 5-6 м’ячів для кожного загону (загалом для табору – 40 м’ячів) – не так просто. Між іншим, після завершення табору кожна дитина отримує подарунок. Тож дякуємо всім благодійникам. Дякуємо і владі, що не заважає. Власне, нам нічого більше від неї й не потрібно. Розраховуємо на свої сили. А так, дай Бог кожному мати такі добрі стосунки із владою, як у нас.

Фото Світлани Саган