Черкаський історик підсумував багаторічні дослідження черкаської Шевченкіани

Василя Мельниченка, професора ЧНУ ім. Б. Хмельницького, добре знають як багаторічного дослідника історії Черкащини і організатора краєзнавчого руху – він очолює обласну організацію Національної спілки краєзнавців України.

Нещодавно у черкаському видавництві «Брама-Україна» вийшла друком його книга «Шевченкіана Черкащини». В ній на основі використання широкого комплексу джерел висвітлюється історія творення всенародної Шевченкіани на батьківщині великого Кобзаря.

Зокрема, автор простежує історію видання та популяризацію творів Т.Г. Шевченка за участю наших земляків: Феофана Лебединцева – уродженця села Зелена Діброва Городищенського району, засновника і редактора журналу «Киевская старина», Василя Доманицького, який народився в селі Колодисте Тальнівського району – в 1907 році під його редакцією вийшло перше і найповніше на той час, звірене з автографами-рукописами видання «Кобзаря». Важливе значення в справі популяризації творчої спадщини Шевченка мали шевченкознавчі публікації уродженця міста Сміла відомого громадського діяча, літературознавця і критика Федора Матушевського та уродженця села Пальчик Катеринопільського району українського історика літератури, громадсько-політичного і державного діяча Сергія Єфремова.

Цікавою для читачів буде інформація про увічнення образу Тараса Шевченка і персонажів його поезії в творах образотворчого мистецтва наших земляків, передусім Івана Їжакевича, родом із села Вишнопіль Тальнівського району, Фотія Красицького – уродженця села Зелена Діброва Городищенського району, внучатого племінника Шевченка, талановитих художників 1930-х років Іллі Шульги, родом із села Кропивна Золотоніського району та Івана Падалки із села Жорнокльови Драбівського району, чий творчий злет був перерваний сталінськими репресіями і тільки сьогодні вони стали відомі широкому загалові. В книзі йдеться про шевченківський доробок Івана Гончара – відомого українського скульптора, художника, етнографа, родом із села Лип’янка Шполянського району. уродженця села Моринці Івана Кулика, сучасних черкаських художників.

Окрему сторінку Шевченкіани Черкащини складає музично-пісенна творчість. Вагомий внесок у популяризацію творчої спадщини Т.Г. Шевченка та розвиток музично-пісенного мистецтва зробили наші відомі земляки – композитор, співак і драматург Семен Гулак-Артемовський, родом з Городища, хоровий диригент і композитор Олександр Кошиць, дитинство якого пройшло в селі Тарасівці Звенигородського району. Ще в кінці ХІХ століття хоровий диригент і композитор Порфирій Демуцький організував народний хор в селі Охматів Жашківського району, який став відомим на всю Україну виконанням творів на слова Т.Г. Шевченка. Композитор і хоровий диригент Кирило Стеценко, який народився в селі Квітки Корсунь-Шевченківського району, залишив нащадкам багато музично-пісенних творів шевченківської тематики.

Суттєво доповнює народну Шевченкіану нашого краю кобзарство, яскравими представниками якого стали Никін Прудкий, що народився в Каневі, Олексій Чуприна – уродженець села Гарбузин Корсунь-Шевченківського району. В наші дні далеко за межами Черкащини став відомим кобзар із села Великий Хутір Драбівського району Михайло Коваль.

Гідно продовжує багаті музично-пісенні традиції Шевченкового краю Черкаський народний хор. За час свого існування цей унікальний і самобутній колектив став візитівкою Черкащини, її гордістю і славою. Своєю творчістю, високопрофесійною майстерністю хор стверджує пророчі слова Тараса Шевченка про те, що «наша пісня, наша слава не вмре, не загине».

Крім того із ґрунтовних нарисів читач дізнається про перші пам’ятники Т.Г. Шевченку в нашому краї, літературні, театральні, музейно-краєзнавчі та інші аспекти історії творення Шевченкіани Черкащини, сучасні форми вшанування і увічнення пам’яті великого Кобзаря на його батьківщині.

Публіцистично-документальні нариси супроводжуються великою кількістю ілюстрацій (понад 200), багато з яких є унікальними.

Шевченківською тематикою черкаський історик почав займатися ще в 1990-х роках. У 1999 році разом з П.П. Сосою ним була видана книга «Шевченко і Черкаси». Потім була низка публікацій шевченкознавчої тематики у наукових виданнях, участь у реалізації загальноукраїнського проекту – підготовці та виданні книги «Україна Тараса Шевченка», яка побачила світ до 200-річчя Т.Г. Шевченка.

Викладений в книзі матеріал сприятиме розширенню знань жителів та гостей Черкащини про наш край і Україну та роботу, яка здійснюється з вшанування Т. Г. Шевченка і популяризації його духовної спадщини.

Наклад книги – 1000 примірників. Ближчим часом вона надійде у всі бібліотеки області та навчальні заклади. З електронною версією книги незабаром можна буде ознайомитись в електронній бібліотеці краєзнавчої літератури, яка створюється і буде розміщена на сайті облорганізації Національної спілки краєзнавців України «Краєзнавча Черкащина» (http://www.nsku.ck.ua/) та наукової бібліотеки ЧНУ ім. Б. Хмельницького.