Дев’ять черкаських добровольців полку «Азов» учора вирушили на Схід. Увечері на Європейській площі провести їх зібралися друзі, рідні та просто небайдужі жителі міста.
Хлопці пішли на передову чотири місяці тому. Усередині вересня їх уперше відпустили додому на кілька днів.
– Ми відпочили тут, набралися сил. Будемо їхати, продовжувати почату справу, яку, я переконаний, ми доведемо до кінця. Бойовий дух у нас на найвищому рівні, – запевнив командир «Азову» Олег.
Щоб висловити свою повагу, черкащани говорили слова підтримки та бажали повернутися хлопцям живими та здоровими. Одна із присутніх жінок навіть стала на коліна, висловивши подяку від усіх матерів. Шестикласники із школи №18 виготовили для хлопців обереги та намалювали малюнки.
Крім того, під час заходу в спеціальні скриньки збирали кошти на допомогу «Азову». Щоправда, самі хлопці зазначили, що здебільшого всім забезпечені. Натомість вони просили на виборах не продавати свій голос і підтримати свого побратима із «Азову», який балотуватиметься по 194-му округу Олега Петренка.
– Хочу згадати про ще одного бійця з батальйону «Азов», який не повертається на Схід, але в нього є також не менш важлива й почесна місія. Це – Олег Петренко, який балотується в народні депутати. У нас є велика надія, що він, а також такі ж патріоти, які готові життя покласти за Україну, будуть у найвищих органах влади представляти наш народ. Ми з ним домовилися, що їдемо на Схід продовжувати нашу боротьбу там, а він – усередині країни на внутрішньому фронті буде боротися за нас усіх, – сказав командир «Азову» Олег.
Натомість Олег Петренко пообіцяв допомагати хлопцям з тилу.
– Буду хвилюватися за них, допомагати, чим зможу. Разом із хлопцями пройшли чимало. Вони рішучі, надійні, мужні, мовчазні. Без зайвих слів взяли в руки зброю. На жаль, зараз не зможу бути поряд. Та я в них вірю. Вірю в те, що вони всі повернуться живими й цілими, – зазначив Олег Петренко.
рекламаЦікаві новини звідусіль
Коментарі
А там на місці є ватники. Бо у Черкасах ватників мало - тільки ти, "дженерал" та ще "Обкалус ріфт". Ну і чувак Саша К-єв з мусорного бачка коло "Лайфа".
Я тобі співчуваю,"Oculus Rift". І знаєш, чому? Кожного дня ти бачиш усміхнених українців, які раді тим, що з країни втік Зек разом зі своїм кодлом - втік у твою рашку. Кожного дня ти бачиш синьо-жовті прапори і чуєш гасло "Слава Україні-Героям слава!" Ти знаєш, що твій Путін, розваливши Донбас, відповзає у свою нору як мінімум до весни. І швидше за все, більше вже не полізе армією класти тисячі російських голів за спалений дотла Донбас. Твоя роль, "Oculus Rift", наближається до логічного завершення. Тобі знову тоскно і злобиво на серці, бо ти таки зовсім не хочеш їхать до бєрьозок у Тамбов, а продовжуєш коптить небо України... Від цього всього за вікном ти ще можеш заховатися у своїй коморі, але ж кожного ранку на тебе чекає найстрашніше - ти бачиш в дзеркалі власну фізіономію
Стрічка RSS коментарів цього запису