реклама
реклама
08 червня 2011, 12:27
– Я кажу: дам тобі сотню чи й дві – скільки там треба на мальок, а ти мене пусти, щоб я з вудкою посидів, – скаржиться дідусь у магазині в Лип’янці Шполянського району. – Мені й риби не треба, я вловити хочу! А він – НІ!».
Жінки співчувають і радять іти до іншого ставка, де інший господар. Проте виявляється, що в того свій зиск: він вигадав такий собі «сезонний білет»: платиш за весь сезон одразу і сиди з вудкою скільки хочеш. Це незаконно, адже договором про оренду такий «заробіток» для орендаря не передбачено, навпаки – кожен з них повинен облаштувати й місце для відпочинку місцевих жителів, і місце для спортивного лову – безкоштовного для селян. Про це повідомляє газета «Нова Доба».
Дільничний інспектор Костянтин Козіко працює у Звенигородському районі на чотири села вже не перший рік. До цього він був дільничним в інших селах Звенигородщини, тому добре знає про стосунки між селянами та орендарями сільських ставків.
– Тільки-но дозволили орендувати сільські ставки, селянам це відразу не сподобалося, – розповідає Костянтин Михайлович. – Про те, щоб орендатори не дозволяли людям купатися чи напувати худобу, я не чув. А от ловити рибу не дозволяють на більшості орендованих ставків. За законом, кожен селянин має право ловити рибу в ставку на одну вудочку, незалежно від того, орендований цей ставок чи ні. Я постійно розповідаю селянам про їхні права, але на орендарів це рідко діє. У деяких селах нашого району, де ставки, як ми їх називаємо, «платні», аби половити рибу, орендарю потрібно заплатити 20 гривень. Звісно, не всі селяни пристають на ці незаконні вимоги, тоді, буває, що в них забирають вудочки, нерідко ламають прямо на очах. Тож подібні конфлікти виникають часто, але з конкретною заявою жоден селянин до мене не звертався.
реклама
Дільничний інспектор Костянтин Козіко працює у Звенигородському районі на чотири села вже не перший рік. До цього він був дільничним в інших селах Звенигородщини, тому добре знає про стосунки між селянами та орендарями сільських ставків.
– Тільки-но дозволили орендувати сільські ставки, селянам це відразу не сподобалося, – розповідає Костянтин Михайлович. – Про те, щоб орендатори не дозволяли людям купатися чи напувати худобу, я не чув. А от ловити рибу не дозволяють на більшості орендованих ставків. За законом, кожен селянин має право ловити рибу в ставку на одну вудочку, незалежно від того, орендований цей ставок чи ні. Я постійно розповідаю селянам про їхні права, але на орендарів це рідко діє. У деяких селах нашого району, де ставки, як ми їх називаємо, «платні», аби половити рибу, орендарю потрібно заплатити 20 гривень. Звісно, не всі селяни пристають на ці незаконні вимоги, тоді, буває, що в них забирають вудочки, нерідко ламають прямо на очах. Тож подібні конфлікти виникають часто, але з конкретною заявою жоден селянин до мене не звертався.
