Політолог Цибулько: В Яценюка інтерес стати доларовим мільярдером

Політолог, уродженець Черкащини Володимир Цибулько вважає, що нині в Україні є два можливі сценарії майбутнього: Або влада проявляє волю до реформ та бере ініціативу в свої руки, або ми входимо в режим зовнішнього управління. Про це він розповів в інтерв’ю «Газеті по-українськи».

Режим зовнішнього управління можуть простимулювати донори, які зацікавлені в тому, щоб Україна стала класичною західною демократією.

– Це — США та країни Євросоюзу. Консультації Меркель із Кемероном свідчать, що ми вмонтовуємося в коло важливих країн — архітекторів майбутньої Європи. Ми поставлені в такі історичні умови, що якщо не пристосуємося до цивілізаційних норм, розсиплемося. Частина територій залишиться в сірій зоні, як то Донбас, а прогресивна частина рухатиметься до Заходу, – каже політолог.

– Коли нас підштовхнуть?

— Протягом 2015 року. Перші два квартали будуть визначальні. Або ми самі напишемо необхідні закони й адаптуємося. Або одночасно з кредитуванням нам пропонуватимуть законодавчі сценарії, які зроблять нас частиною західної демократії.

– Якщо проаналізувати дії влади торік і на початку 2015‑го — яким шляхом вона піде найімовірніше?

— Минулого року було багато приводів для виправдання бездіяльності. Об'єктивний — попередня влада сформувала такі гарні схеми для збагачення вузького кола, що нова дуже не хотіла їх віддавати. Тому сіла на них і продовжує експлуатувати. Це вузьке коло людей — не ширше, ніж "сім'я" Януковича. Десяток людей. Насамперед — Порошенко, Яценюк, Коломойський. Кілька олігархів, які спокійно почувалися за Януковича, зараз фактично поставлені в ситуацію порятунку своїх бізнесів — Ахметов, Фірташ. Бо їхні активи були напряму пов'язані з вартістю газу, його обсягами. Металургія та хімія — газозалежні галузі. Тому на діяльність і поведінку Фірташа, Ахметова впливали з Москви.

– А бізнес Порошенка, який перебуває в окупованому Криму та Росії?

— Теж намагається втратити найменше. Коли Путін затівав цей конфлікт, розраховував, що Донбас стане реакційним відстійником, куди кидатиме всіх своїх навіжених. Відправлятиме на війну, й ці люди не зможуть вчинити повстання на території Росії. А Україна розвернула цей сценарій на міжнародний рівень — там побачили загрозу собі. Тому ми переграли Путіна й опинилися в колі друзів. Хоча після того, як Порошенко не виконав низку обіцянок, насамперед про продаж бізнесу, в західних партнерів почало складатися враження, що ні він, ні Яценюк з ними не щирі. Через це вони оцінюють їх не як українських патріотів, а як частину пострадянської еліти, яка має свої особисті інтереси. Чому Захід постійно окремо веде переговори з Порошенком та Яценюком? Бачать нещирість, а поодинці це легше прочитується.

– Які інтереси в Порошенка, а які — в Яценюка?

— В Яценюка інтерес стати доларовим мільярдером, яким уже є Порошенко. У прем'єр-міністра пряме управління фінансами. Кумедно чути, коли виходить президент і каже: дав доручення міністрові енергетики. Він не має права цього робити. Однак Порошенку хочеться комплексно впливати на економіку. Так само прагне все вирішувати у закордонній політиці. Але чому кілька місяців у нас не було послів у 23 країнах? А ті, що все ж таки призначені — невиразні. За винятком Андрія Дещиці, який працює в Польщі.

– За рахунок чого може збагачуватися прем'єр, коли в економічний блок уряду призначені міністри-іноземці, яких називають контролерами від Заходу?

— Ці призначення — наслідок минулорічних дій уряду. Наприклад, із держзакупівлями. Під час парламентської кампанії провели тендерів на 17 мільярдів гривень. Один у нафтогазовій галузі я бачив — на три роки. Це порушення законодавства. Бо така угода не може укладатися терміном понад рік.

– Багато експертів говорять про можливий крах економіки — дефолт.

– Це може бути тактичним ходом. Мета — підштовхнути західних партнерів до відстрочення виплати боргів. Джерела економічних помилок не зовнішні, а внутрішні. Що заважало уряду минулого року почати формувати умови для середнього й малого бізнесу? Люди ховали гроші від Януковича і думали, що нарешті їх виймуть. Виявилося, що від цих треба ще далі заховати. Західні партнери теж усе це бачать.

– Якими ми ввійдемо в 2016 рік?

— Слабшими. Поки що розрахунок, що кредити нас врятують. Яценюк мріє про 15 мільярдів доларів, які пройдуть через нього. На руках в українців 200 мільярдів доларів плюс 170 мільярдів гривень. Ці гроші виведені з економіки й запхані під подушку. Люди не довіряють владі. Розуміють, що та вкотре хоче обібрати їх. І збагатити тих, хто осідлав схеми Януковича. Яценюк бігає і просить кредити. Хоча міг би забезпечити вихід коштів із тіні. Це було завданням 2014-го. Але він до нього навіть не приступив. Став Азаровим. Той мислив так: легше адмініструвати 300–400 великих корпорацій, збирати з них податки, ніж мати справу з десятками тисяч малих і середніх компаній. Зараз баланс у Кабміні інший — більше пропрезидентських людей. Яценюк мусить зважати на них. Він нині в дуже цікавій позиції. І без "Народного фронту" в парламенті буде більшість. Якщо складе повноваження й піде в опозицію, то Верховна Рада спокійно створить новий уряд.

– Де зараз найбільше заробляють?

— У судах і прокуратурі. Там іде черговий перерозподіл активів. Мені передали документи по одній нафтотранспортній компанії. У них проглядається тінь народного депутата від провладного блоку. Йде рейдерське захоплення. Віджимають, як робили це за Януковича.

– Це до чого може призвести?

– До децентралізованих майданів. Нового Майдану в центрі Києва — не буде. Матимемо у Вінниці, Полтаві, Запоріжжі. Переформатуються регіональні еліти. Кожна з цих груп впливу формуватиме свої правила для своєї території. Це — небезпечна ситуація. Чому в Іловайському котлі загинули легкоозброєні добровольчі батальйони, які, повернувшися з війни, могли розвернути зброю проти влади? Враження таке, що туди спеціально загнали тих людей, щоб потопити в крові енергію бунту.