фото - Олександра Солонця
Близько ста волонтерів зі всієї України зібралися днями в селі Легедзине Тальнівського району Черкаської області, щоб закінчити реконструкцію двох глиняних хат на території державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура». Про це інформує газета «День».
Місцеві жителі, серед яких багато молоді й малечі, а також чимало гостей (серед них — брати Капранови, дизайнерка Олеся Теліженко та художник Микола Теліженко, режисер Михайло Іллєнко, казкар Олександр Власюк...) уже четвертий рік поспіль беруть участь у цій імпровізованій толоці. Цього року переважно завершували двоповерхове помешкання — мазали глиною стелю, внутрішні стіни, а також інтер’єр (піч, вівтар та своєрідний подіум). Спочатку зробили заміс — змішали глину із половою та водою і місили її, співаючи народних та повстанських пісень та імітуючи ритуальні танці. А потім ліпили глину докупи, формували невеличкі кульки й кидали їх на другий поверх, де ці «м’ячики» ловили й використовували для формування стін. Крім того, зовні розфарбовували білою та коричневою фарбою стіни, бо минулорічна фарба добряче вигоріла на сонці. Тим часом інші учасники толоки сплели із лози тин, яким обгородили помешкання.
Роботою керував директор заповідника, історик Владислав Чабанюк. Власне, ідея започаткувати толоку та відновлювати гуртом трипільські пам’ятки належить саме йому: «Оскільки держава щоразу обмежує витрати на культуру, ми вирішили творити культурну спадщину власноруч. Таким чином за ці роки нам вдалося створити комплекс, де, крім класичних музейних експозиційних площ, є своєрідний скансен— житлово-господарський хутір із кількох реконструйованих у натуральну величину трипільських будівель. Скансен має стати не лише осередком популяризації трипільської культури, але й центром проведення дослідів з експериментальної археології», — наголошує Владислав Чабанюк. За його словами, уже наприкінці липня на базі заповідника відбудеться наукова археологічна конференція, а в споруджених трипільських хатках планується розмістити не лише цікаву експозицію, а й запрошувати туди народних майстрів, котрі будуть давати майстер-класи для відвідувачів.
толока - фото http://www.panoramio.com/user/5289986
До речі, традицію проведення майстер-класів тут уже започаткували. Так, після толоки, коли всі скупалися в ставку, змивши із себе глину, запрацював майданчик майстер-класів. Тут навчали виготовляти гончарний ліпний посуд, допомагали президенту уманської Малої академії народного мистецтва Володимиру Лопушану викопувати гончарну земляну піч, опановували ази ткацтва, розтирали зерна на трипільській зернотерці, щоб потім приготувати із них кашу, а також дізнавалися про давні технології виготовлення олії. Хто мав змогу, той лишався в Легедзиному ще на один день — була ще одна толока, але цього разу вже на подвір’ї родини працівників заповідника, у яких кілька тижнів тому під час грози згоріла хата, тож довелося будувати нову.
реклама
