На Черкащині відповідно до реформи акушерської служби доведеться закрити майже всі районні пологові відділення: із 20-ти їх залишиться тільки 4, зазначила в інтерв’ю газеті «Ваше здоров'я» заступник директора департаменту охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації Наталія Лакуста.
– Відповідно до Концепції подальшого розвитку перинатальної допомоги, запропонованої міністерством охорони здоров’я України у 2011 році, реформа акушерської служби передбачає закриття малопотужних пологових відділень, у яких приймають менше 400 пологів на рік, й організацію на первинному рівні акушерських відділень центральних районних лікарень. Вони забезпечуватимуть базову стаціонарну допомогу жінкам і новонародженим при неускладненій вагітності. На вторинному – відкриття міжрайонних перинатальних відділень на базі ЦРЛ або міських пологових будинків, у яких приймають більше 400 пологів на рік, із цілодобовим чергуванням акушера-гінеколога та неонатолога. На третинному рівні – уведення в дію перинатального центру, який надаватиме вузькоспеціалізовану медичну допомогу вагітним із групи високого ризику, при ускладнених і передчасних пологах. В ідеалі такий підхід правильний.
За словами пані Лакусти, Черкаська область належить до 7-ми регіонів із найвищим коефіцієнтом природного зменшення населення. Тому останнім часом в області зменшилася кількість пологів. Тож, якщо дотримуватися рекомендації МОЗ щодо закриття малопотужних відділень, де приймають менше 400 пологів на рік, на Черкащині доведеться закрити майже всі районні пологові відділення: із 20-ти їх залишиться тільки 4.
– Ми не можемо вдаватися до таких кардинальних дій і для початку обмежимося оптимізацією пологових відділень, у яких приймають до 200-т пологів на рік. Таких у нас чотири: у Драбівській, Кам’янській, Лисянській і Чигиринській ЦРЛ. У цих відділеннях не забезпечується постійна підтримка кваліфікаційного рівня лікарів, оскільки при малій кількості пологів зменшується показник оперативної активності, втрачається практика надання акушерської допомоги. Крім того, районні пологові відділення недостатньо оснащені сучасною апаратурою, у них відсутнє цілодобове чергування фахівців. Це зумовлює високу частоту ускладнень під час пологів, зростання ризику материнських і перинатальних втрат, – каже Наталія Лакуста.
Так, рівень смертності дітей, віком до 1 року, на Черкащині у 2013 р. становив 7,3 (на 1 тис. народжених живими), а у 2014 р. – 8,85. Показник неонатальної смертності в 2013 році – 4,3, а у 2014 році – 5,2, тобто кількість дітей, які помирають від 0 до 6-ї доби життя, збільшується.
– Більшу частину їх втрачаємо саме в районах. Із 44 недоношених дітей, які померли минулого року, 29 – у районних медзакладах. Щоб запобігти цьому та гарантувати безпечне материнство, реформою передбачене створення міжрайонних перинатальних відділень другого рівня, які надаватимуть кваліфіковану допомогу вагітним і новонародженим. Для раціональнішого використання ліжкового фонду акушерських стаціонарів до завершення процесу реформування плануємо організувати 4 міжрайонні перинатальні відділення. У малопотужних райлікарнях залишаться відділення гінекології та амбулаторії для спостереження за вагітними. Адже жінка під час вагітності не може постійно їздити для обстеження в інший район. Крім того, необхідна гінекологічна служба, яка зможе надати допомогу в ургентній ситуації: при кровотечі чи передчасних пологах, – говорить заступник директора департаменту охорони здоров’я Черкаської ОДА.
За таким принципом акушерська служба вже давно працює в містечку Ватутіне. Тут функціонує гінекологічне відділення, а також ведеться амбулаторний прийом вагітних, а народжувати їх направляють у Звенигородку або Черкаси.
Функціонування міжрайонних перинатальних відділень виправдано ще й з економічної точки зору. Розрахунки показали: вартість одних пологів у малопотужних районних відділеннях втричі вища, ніж у пологових будинках, де приймають 1 тис. і більше пологів на рік. Адже на забезпечення щоденного прибирання, стерилізації, опалення напівпорожніх корпусів витрачаються величезні кошти. Основна частина бюджету райлікарні йде на утримання приміщень та зарплату.
Реформувати акушерську службу на Черкащині вирішили розпочати з кількох районів, щоб зробити висновки для подальшого реформування служби. Проте втілити задумане в реальне життя, дотримуючись вимог, прописаних у нормативних документах МОЗ, непросто. Для цього необхідно вирішити низку проблем, які не завжди в компетенції місцевих фахівців.
Найголовніша – розподіл субвенції між районами. Відповідно до чинного законодавства фінансування районної медицини відбувається із розрахунку на одного жителя. Тож постає питання: як перераховувати кошти для медичного обслуговування жінки, яка народжує в медзакладі іншого району? Навіть зважаючи на те, що вагітна частину ліків купує за власні кошти, медичний заклад несе певні витрати, пов’язані з її обслуговуванням. Тож на законодавчому рівні потрібно визначити схему відшкодування коштів між медзакладами регіону. Щоб райони не думали, яке пологове відділення прийме породіллю, хто її транспортуватиме тощо, і щоб вагітна не залишалася поза увагою медиків у відповідальний момент. Поки що це питання на державному рівні жодним чином не врегульоване.
Натомість нині вирішується проблема створення територіальних громад. Можливо, коли в державі відбудеться адміністративно-територіальна реформа, буде урегульоване й питання міжрайонного фінансування, але сьогодні воно не вкладається в запропоновану реформу акушерської служби. Тому зважуємо, чи варто розпочинати реорганізовувати службу до проведення адмінреформи.
Інша проблема – транспортування вагітних і новонароджених із віддалених районів до міжрайонних перинатальних відділень та обласної дитячої лікарні. За рекомендацією МОЗ акушерське відділення має обслуговувати жителів у радіусі 60 км. У нас область територіально видовжена, а відтак не скрізь вдається витримати ці параметри. Наприклад, найвіддаленіше село Драбівського району, яке обслуговуватиметься Золотоніським міжрайонним відділенням, розташоване на відстані 80 км від нього. При цьому в ЦРЛ немає спеціально оснащеного транспорту, реанімобілів.
– За таких умов перевозити немовлят, які народилися недоношеними, в асфіксії чи з вродженими вадами, або малюків із віддалених районів, де немає цілодобової служби неонатологів і відповідної апаратури для виходжування, вкрай складно. І, чесно кажучи, саме під час перевезення з віддалених куточків регіону до обласної дитячої лікарні ми і втрачаємо тяжкохворих дітей. Негативно впливає на якість транспортування стан дорожнього покриття. Наведу один приклад: із району забирали жінку на 31-му тижні вагітності, у неї не спостерігалося пологової активності, але поки довезли нашими розбитими дорогами, в жінки почалися перейми... – наголошує Наталія Лакуста.
реклама
Коментарі
А хто вас зомбонув що з будівництвом перинаторного центру Тулуб планував закривати районні? Навпаки він дрюкав райони за стан не тільки районних а сільських ФАПів. Так що оптимізація а по суті знищення - то тема присідальників.
Стрічка RSS коментарів цього запису